 Темпи виробництва горілки на Черкащині поки що зростають Кожна четверта пляшка горілки виготовляється на Черкащині.
При цьому горілчані заводи сплачують до бюджету області найбільше податків – торік ця сума становила понад мільярд двісті мільйонів гривень. Разом із тим виробники стверджують: через подорожчання енергоносіїв додає в ціні й сировина, а невдовзі галузь очікує ще й підвищення акцизів. У результаті найдешевша горілка коштуватиме 28—30 гривень, а окремі підприємства просто підуть у тінь. Підвищення собівартості змушує окремі підприємства економити на якості Заступник головного директора Національної горілчаної компанії Віталій Яценко розповідає, що за п’ять років обсяги виробництва зросли приблизно в сім разів. – Щомісяця випускаємо близько 20 мільйонів пляшок готової продукції і нині плануємо розширювати виробництво, – стверджує Віталій Яценко. – Проте останнім часом усе більше тисне проблема зростання вартості енергоносіїв, що тягне за собою підвищення цін і на сировину, й здорожчання процесу виготовлення продукту. Уже невдовзі виробники Черкащини очікують на чергове подорожчання спирту. Фахівці переконані: щоразу підвищення собівартості змушує окремі підприємства економити на якості, через що в кінцевому продукті збільшується обсяг таких компонентів, як альдегіди та сивушні масла. Власне, перші надають горілці різкий запах та гіркий присмак, а надмірна кількість других впливає на смакові якості та відбивається на самопочутті. Разом із тим, виробники підтверджують, що деякі підприємства особливо активно економили на якості під час кризи – використовували хімічні спирти, інгредієнти невисокої якості. Власне, цим здешевлювали й ціну горілки. – Однак компанії, які справно сплачують кошти до бюджету та контролюють якість готової продукції, не мають змоги суттєво вплинути на собівартість. Нині для горілчаної промисловості назріває нова проблема – чергове підвищення акцизу, – ексклюзивно для «Нової Доби» прокоментувала ситуацію одна з найбагатших жінок України, президент групи компаній «Баядера» Ольга Нечитайло-Ріджок. За словами Ольги Володимирівни, попереднє підвищення акцизу вибило з ринку багатьох підприємців. – Зрештою, ми навіть не проти цього підвищення, однак усі підприємства горілчаної промисловості в такому разі мають стати в один ряд, – переконана пані Нечитайло-Ріджок. – Адже в той час, коли з нашого боку це зростання позначається на вартості кожної пляшки, то інші підприємства просто йдуть у тінь і збувають продукцію значно дешевше. Зате для пересічного споживача має значення кожна гривня, тож, як правило, люди обирають дешевший, а не якісніший варіант. На думку Ольги Володимирівни, після підвищення акцизу пляшка горілки буде коштувати не дешевше 28—30 гривень. – Сьогодні дійсно є цілий ряд проблемних питань, що можуть стримувати розвиток горілчаної промисловості Черкащини. І йдеться не лише про підняття ставки акцизного збору майже на 16 відсотків, що вочевидь відбудеться у вересні цього року, – стверджує заступник голови Черкаської облдержадміністрації Михайло Пузяк. – Також горілчану промисловість очікує збільшення розцінок на сертифікацію алкогольної продукції Держ-споживстандартом із півтори тисячі гривень до шістдесяти тисяч за одне найменування. До усього, за словами Михайла Пузяка, невдовзі відбудеться поетапне підвищення податку на воду, що якраз і відіб’ється на виробниках. Приміром, цього року за метр кубічний доведеться платити вже не 3,50 грн, як торік, а більш як двадцять п’ять гривень. Суттєвого збільшення цей податок зазнає ще й у 2011 та 2012 роках.
 Нещодавно одне із горілчаних підприємств області відвідав голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб. Губернатор переконаний: сприяння галузі, що наразі дає наібільші надходження до бюджету дозволить створювати в області нові робочі місця, підвищити престиж Черкащини Торік від горілчаної промисловості отримали більше мільярда двісті мільйонів гривень
– Двадцять відсотків горілчаної промисловості країни розташовані на Черкащині. На душу населення ми виробляємо найбільше в Україні горілки та спирту. Але цим пишатися не треба, – вважає Володимир Лук’янець, генеральний директор ДП «Златодар». Згідно з даними головного управління статистики в Черкаській області, за минулий рік Черкащина мала навіть більшу частку виробництва, ніж вважає пан Лук’янець – ледь менше за 26 відсотків від загального обсягу по Україні, а цього року ця частка виросла майже до 34 %. – Торік підприємствами лікеро-горілчаної галузі області до загального фонду Державного бюджету було спрямовано більше мільярда двохсот мільйонів гривень, що становить майже 63 відсотки всіх доходів, – констатує Михайло Пузяк. – А за підсумками першого півріччя нинішнього року обсяг цих надходжень становив майже 900 мільйонів гривень. За словами Михайла Івановича, в області нині працює п’ять підприємств, що виготовляють алкогольні напої – ТОВ «Національна горілчана компанія», ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод», ТОВ «Хлібна нива» та ТОВ «Буасон Еліт Бельведер Груп». – Так, ми наповнюємо бюджет. Але хто порахував, скільки ми втрачаємо на здоров’ї населення? – обурюється Володимир Лукич. – Та й робочих місць на цих підприємствах створено порівняно мало. Проте я поділяю позицію їхнього керівництва щодо підвищення акцизів: воно автоматично тягне за собою зростання цін. На жаль, наші люди через дорожнечу спиртного пити не кинуть, вони просто питимуть фальсифікат чи самогон відповідної якості. А це знову ж таки позначиться на здоров’ї. От пам’ятаю випадок. У 95-ому я був у Швейцарії. Запросили нас на вечерю, запропонували випити. На вибір: дороге вино, коньяки, горілка. Я вирішив бути скромним і вибрав горілку – наче ж некрасиво шикувати чужим коштом. Мій супутник смикає мене й шепоче: «Вони ж горілки не виробляють. А завозне – це найдорожче. Це можуть собі дозволити тільки дуже заможні люди. Виберіть краще коньяк». До чого я веду? Річ не в тому, що я потрапив у халепу. Ось так треба піклуватися про здоров’я людей і думати про підтримку вітчизняного виробника.
Якість черкаського спирту виробників не влаштовує
Горілчані заводи закуповують від спиртозаводів області не більше чверті необхідної сировини – Нині на Черкащині є три підприємства, що виготовляють етиловий спирт, – констатує Михайло Пузяк. – Це, насамперед, спиртові заводи в селах Косарі Кам’янського та Іваньки Маньківського районів, а також спиртогорілчаний комбінат у Кам’янці. Останній нині призупинив роботу через відсутність сировини – меляси. Технологія виготовлення спирту з меляси, звісно, є застарілою, тому необхідно здійснити модернізацію ліній комбінату, перевівши їх на виробництво зернового спирту. На сьогодні, за інформацією горілчаних підприємств, спирт місцевого виробництва ними використовується в середньому на рівні 16—24 відсотки від виробничої потреби. Президент групи компаній «Баядера» пояснює: якість черкаського спирту влаштовує далеко не всіх виробників. – Нами розглядався варіант купівлі одного зі спиртозаводів на Черкащині для виготовлення власного спирту. Однак на сьогодні ці підприємства перебувають у такому стані, що доцільнішим є будівництво нових ліній, а не відновлення наявних, – зазначає Ольга Володимирівна. – Річ у тім, що якість спирту прямо залежить від стану ліній. Тому на сьогодні черкаський ми практично не закуповуємо. Найкращий же виготовляють у Західній Україні, і саме звідтіля, як би дорого це не було, компанії, що не ризикують своїм ім’ям, і постачають спирт. Неля РАІНА, Світлана СОБОЛЬ, фото Василя ДАВИДЕНКА |