Черкаська обласна газета Нова Доба

У той час, як деякі жінки роками лікуються, щоб завагітніти, і беруть на виховання чужих дітей, інші – позбуваються своїх. Причому в нелюдський спосіб.
У відділі зв’язків із громадськістю УМВС України в Черкаській області повідомили, що затримали днями 27-річну жінку, котра намагалася продати свою дитину. На щастя, правоохоронці отримали цю інформацію раніше за потенційних покупців і домовилися зустрітися з жінкою в одному з місцевих кафе. На зустріч черкащанка мала прийти зі своєю шестирічною донькою, котру вона оцінила всього в 24 тисячі гривень. Жінка навіть не поцікавилася, хто і для чого купує її дитину, а відразу кинулася рахувати гроші. Саме за цим заняттям її й затримали працівники УБОЗу. Коли ж слідчі запитали в матері про мотиви її вчинку, та поскаржилася на безгрошів’я, яке переважило навіть материнські почуття. Нині проти жінки порушено кримінальну справу, а її доньку передали до Черкаського притулку для дітей, де оговтатися дитині допомагає психолог. Паралельно ж вирішується й питання про позбавлення жінки батьківських прав і подальшу долю дитини, яку або відправлять до притулку, або повернуть матері, котра, як з’ясували слідчі, часто випивала й дитину не виховувала.
Інша ж горе-мати, особу якої й досі не з’ясовано, свою новонароджену дитину просто викинула у вигрібну яму надвірного туалету одного з дворів у Чорнобаї. Цю жахливу знахідку 17 січня помітила 57-річна жителька селища й відразу ж повідомила правоохоронцям. Ті вилучили труп немовляти, плаценту та рушник. Після направлення тіла до Золотоніського відділення судово-медичної експертизи стало відомо, що семимісячне немовля народилося мертвим. Решту з’ясовує слідство.
Інна ОНИЩЕНКО

Напередодні 75-х роковин від дня народження видатного  педагога в приміщенні обласного Будинку вчителя відбулася конференція «Досвід народного вчителя Олександра Захаренка – золота скарбниця педагогіки». На заході освітяни вшанували його пам’ять та розповіли про втілення його педагогічного досвіду в життя.  Було також запропоновано підтримати ініціативу головного управління освіти і науки облдержадміністрації та обкому профспілки працівників освіти й науки щодо оголошення 2012 року роком активного запровадження в навчальних закладах області науково-педагогічних досягнень і практичного досвіду роботи народного вчителя.
Принагідно на конференції нагородили  дев’ятьох працівників освіти Черкащини премією обласної організації профспілки працівників освіти і науки імені О. А. Захаренка та Дипломом лауреата премії обласної галузевої профспілки.
– Я приємно вражена цією відзнакою, – розповіла після отримання нагороди Алла Євгеніївна Кучерява, вчи-телька зарубіжної літератури Черкаської спеціалізованої школи №33 ім. В. А. Симо-ненка. – Три роки тому ми з колегами відвідували Сахнівську школу, створену на ідеях Олександра Захаренка, то й досі живу під враженнями побаченого. Звичайно, ми запроваджуємо у своїй роботі напрацювання цього видатного педагога, вивчаємо його досвід, організовуємо педагогічні читання.
Справді, авторська школа  О. А. Захаренка в Сахнівці Корсунь-Шевченківського району сприймається сьогодні як феномен, який намагаються втілити в свою практику багато педагогів. За 40 років роботи директором Олександр Антонович перетворив школу в центр освіти, культури, духовного життя дітей і всього села. Адже в школі споруджено планетарій, обсерваторію, новий навчально-спортивний комплекс, зимовий і літній басейни, ігрові й танцювальні зали, теплиці й деревообробні цехи, створено музей села, шкільний телецентр, сільський радіовузол, облаштовано подвір’я. Але на першому місці в директора були діти – він завжди шукав нові ідеї, методи заохочення їх до навчання.
Виступаючи перед присутніми, ректор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, професор Анатолій Кузьмін-ський зазначив, що за життя недооцінили роботу, внесок у розвиток вітчизняної педагогічної науки нашого талановитого земляка, тому висловив  пропозицію звернутися до Президента України з клопотанням про присвоєння Олександрові Захаренку звання Героя України.
– Я впевнений, що депутатський корпус підтримає це звернення громадських організацій, – сказав у своєму виступі заступник голови обласної ради Василь Касян. – Обласна рада також ініціює встановлення погруддя Олександра Захаренка на території Сахнівської школи.
Надія Білоус

За рейтингом все-українського щотиж-невика «Фокус», коли-шній маєток Адріана Щербини, в якому нині розміщується черка-ський Палац одружень, входить до п’ятірки найкрасивіших архіте-ктурних шедеврів України з декора-тивною підсвіткою. До рейтингу найкращих потрапили також: харківський фонтан, ратуша в Мукачевому, Собор Олександра Невського із Кам’янця-Подільського та запо-різька Дніпрогес.
Щоправда, останнім часом на адресу мерії надходить дедалі більше закидів, мовляв, через ту ж таки надмірну ілюмінацію будівля має  аж надто яскравий вигляд.
– Насправді такий ефект виникає тому, що вулиці, прилеглі до Палацу одруження, недостатньо освітлені, – зауважив міський голова Черкас Сергій Одарич. – Тож уже найближчим часом збирає-мося повністю реконстру-ювати Хрещатик від РАЦСУ до вулиці Байди Вишне-вецького.
Зокрема, планується відремонтувати та підсвіти-ти фасади старого корпусу школи № 17, театру ляльок, приміщення, де знаходи-ться редакція газети «Черкаський край», а також художнього музею та школи.
– Відновимо тротуари та зелені насадження, замінимо вуличне освітлення, зробимо дорожнє полотно, – наголосив Сергій Одарич.
До всього, кілька кварталів у центральній частині міста, що стануть справжньою окрасою Черкас, на вихідні перетворюватимуться на пішохідну зону.
– Для реалізації задуму потрібно близько двох-трьох мільйонів гривень. Під проект залучатимуться як кошти з міського бюджету розвитку, так і фінансові надходження від приватних осіб, а також підприємств та організацій, установи яких розміщені на вказаних вулицях, – зауважив міський голова.
Світлана ЛАЗОРЕНКО

За Кубок губернатора області змагалися чотири команди-чемпіони Черкаської обласної ліги КВК Асоціації КВК України «Зворотна тяга» (Академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля), «В адекваті» (ЧДТУ), а також збірні міста Умані тасмт Чорнобай.
Майбутнім виборам та Євро-2012 було присвячено цього річну гру під назвою «Что год грядущий нам готовит?». Дотепи та жарти учасники змагання демонстрували протягом трьох конкурсів – традиційної візитки, розминки й домашнього завдання.
Присутній на заході перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Рябцев відзначив, що отримав від гри неабияке задоволення.
– Переконаний, що тонке почуття гумору та гострий розум допоможуть досягти чималих успіхів у житті, – відзначив Сергій Віталійович. – І, звісно, настільки талановита молодь – прекрасне майбутнє нашої країни та області зокрема.
На думку журі, найкращою виявилася збірна команда із селища Чорнобай. Гравці отримали почесний диплом, премію 20 тис грн і, звісно, Кубок голови Черкаської облдержадміністрації. Решта учасників теж не залишилася без відзнак, одержавши дипломи й 10 тис гривень як винагороду.
Світлана ЛАЗОРЕНКО

Тепер Олександр Кулібаба їздить на новенькому ВАЗ-21093, який отримав за сприяння голови облдержадміністрації Сергія Тулуба
Для інваліда, учасника бойових дій в Афганістані автомобіль – велика радість. Старенька «Таврія» за сімнадцять років уже зовсім зносилася,  що й кошти, яких і так не вистачає, шкода було на неї витрачати. А тепер от – справжній подарунок, бо без машини – ніяк. Адже ще юнаком Олександр залишився без руки й ноги…
– Потрапив до Афгані-стану в грудні 1983 року, – розповідає 46-річний Олек-сандр Кулібаба. – Служив у 70-ій окремій мотострі-лецькій бригаді в Кандагарі, був кулеметником на БТР-60 ПБ. Що сталося зі мною 28 травня, через півроку служби, пам’ятаю все, як сьогодні, адже це друге моє наро-дження. Його й відзначаю разом із прикордонниками, бо це їхній день. Тоді з напарником у засідці ми ліквідували афганських розвідників, але за ними пішла банда. Артвогнем наші їх відбили, але згодом душмани зайшли з іншого боку. Біля мене розірвалося дві гранати, окрім того, улучило 5 куль у руку й одна в груди. Добре, що був бронежилет, то шоста куля лише вибила ребро.
Олександр Петрович розповів, що самі ж солдати  грамотно надали першу допомогу. Нога нижче коліна висіла лише на сухожиллі. Тож капітан медичної служби її просто відрізав. У госпіталі в Кандагарі вже ампутували ногу вище коліна й праву руку.
– Відійшов від наркозу: немає ноги, немає руки, – згадує воїн-інтернаціоналіст. – Міркую: оце приїде додому «подарунок». Хоча тоді не виникало думок, як   ходитиму й, узагалі, як жити далі. Потім літаком мене перевезли в Ташкент, де пробув 12 діб. І аж тоді повернувся в Україну. Більше трьох місяців лікувався у Львові, там і протезування зробили. Протез руки, правда, недієвий, то відмовився від нього.
Олександр Кулібаба, повернувшись у рідну Бабанку  (Уманський район), поступово навчився ходити на протезі й повернувся до звичного, якщо можна так сказати, життя. Спочатку одружився. Мав невгамов-ного друга, який не залишав ні дня Сашка на самоті, возив на мотоциклі в сусідні села, у клуби, на танці. Тож в Оксаниній і знайшов свою долю – Ніну. Молода сім’я отримала в Умані двокімнатну квартиру (аф-ганцям приділялася належна увага), згодом у них народилися син і донька. Олександр  закінчив еконо-мічний факультет Умансь-кого сільськогосподарського інституту, працював  на заводі «Еталон», а з 1994 року – на пенсії по інвалідності, хоча й займається громадського діяльністю, зокрема є членом правління об’єднаної ради воїнів-інтернаціоналістів Уманщи-ни.
– Уже за місяць дві тисячі кілометрів наїздив.  Автомо-біль – мої ноги, інакше не скажеш, бо це для мене не розкіш, а необхідність. Дуже дякую голові облдержад-міністрації Сергієві Тулубу, який допоміг мені з машиною, – підкреслює Олександр Петрович. – Якби не Сергій Борисович, то не було б у мене цього автомобіля – це точно. І вдячний керівникові нашої ради воїнів-інтернаціо-налістів Олегові Зайченкові, котрий поклопотався за мене.
Саме голова правління об’єднаної ради воїнів-інтернаціоналістів Уманщи-ни Олег Зайченко в листопаді під час зустрічі очільника області Сергія Тулуба з представниками громад-ських організацій звернувся з проханням допомогти при-дбати автомобіль для Олек-сандра  Кулібаби. І вже через місяць питання було вирішено.
– Ми дуже вдячні, що по-людськи віднеслися до інваліда, який дійсно заслу-говує поваги й так потребував автомобіля, – прокоментував Олег Володимирович. – Олександр Кулібаба – кавалер ордена «Червона зірка», у 1999 році від Президента України Л. Кучми отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня. Дві третини коштів, необхідних для придбання легковика, надали з місцевого бюджету, решту допомогли зібрати підприємці, трудові колек-тиви й небайдужі люди, яких у нас, на щастя, багато.
Надія Білоус