| Бджолярство — прибуткова і фізично не важка справа |
|
|
| Четвер, 22 липня 2010 08:04 |
|
Валерій Ходзіцький із Катеринополя займається па-січництвом уже 15 років.
Почав діяльність, як тільки вийшов на пенсію: з’явилося багато вільного часу от і вирішив спробувати щось нове. Почитав літературу про бджільництво, порозпитував досвідчених пасічників, так і розпочав. — Вулики робив сам, бо купувати було дорого, натомість медогонку таки довелося придбати. Коштувала чотириста гривень. Звісно гроші були чималі, але слугує вона й до сьогодні. Ще й комусь передам її, — усміхається дідусь. – Щоб відлякувати бджіл, коли мед треба викачати, придбав димаря за п’ятдесят гривень. Ще плащ захисний потрібен у роботі. Ось уже новий купив, – хвалиться покупкою Валерій Терентійович, – вісімдесят гривень коштує. Робота подобається, тому що фізично не важка. — І працювати треба тільки влітку, а взимку – цілковитий відпочинок. То вже така пора, що тільки торгівля залишається, — розповідає Валерій Терентійович. Стабільна ціна на мед дозволяє мати і стабільний прибуток. — Я, взагалі, продаю, як торік: сорок гривень за літр. Хоча зараз ціни підвищилися в середньому на п’ять – десять гривень. Ось у Ватутіному вже навіть по шістдесят гривень літр, в Черкасах аж по шістдесят п’ять, – пояснює пенсіонер. На запитання про прибуток Валерій Терентійович неохоче махає головою і злегка посміхається, але все ж таки розповідає: — За рік отримую близько чотирьох тисяч гривень – це третина від моєї пенсії. Такі заробітки задовольняють мене цілком, – розповідає дідусь. – З цими корисними комахами взагалі ніколи не будеш у втраті, адже мало докладаєш – багато отримуєш. І догляд за бджолами недорогий, а особливо, якщо великі сім’ї, — пояснює пасічник, – тоді взагалі нічого не треба, окрім медичного препарату «Біліна» проти кліщів. Одна ампула коштує три гривні, а треба таких близько шести. Обробки бджоли потребують раз на рік. Залишає Валерій Терентійович мед і для своєї родини. — У мене вона велика: сестри, діти, внуки, — хвалиться дідусь, — всі люблять посмакувати такими ласощами, тому п’ятдесят – шістдесят літрів обов’язково лишаю для своїх. Радіє Валерій Терентійович, що й діти цікавляться його справою. — Онук найбільше допитується. Він у мене дорослий – шістнадцять років ось уже, тому і в роботі допомагає дідові. Сподіваюсь, передам свою справу йому у спадок, — пояснює пенсіонер. Інна ІЩУК, фото автра |
|
П'ятниця, 03 вересня 2010
Працівники ТОВ „Сміла Енергоінвест” (донедавна КП „Смілакомунтеплоенерго”) 30 серпня зібралися на мітинг. ... |
|
П'ятниця, 03 вересня 2010
День знань для учнів та педагогів Красенівського навчально-виховного комплексу, що на Чорнобаївщині, цього року ... |
|
П'ятниця, 03 вересня 2010 Лауреатом премії ім. Данила Нарбута цього року стала юна художниця з Черкас Лоліта Сеіт-Емінова. Вона навчається в 6-му ... |
|
П'ятниця, 03 вересня 2010 Найближчими днями до України прибуде близько 25 тисяч хасидів. Паломники відзначатимуть іудейський Новий рік ... |
|
П'ятниця, 03 вересня 2010 Першовересневе свято у Сигнаївській школі збіглося із двадцятиріччям введення новозбудованого приміщення школи в ... |