 Після того, як Валентина Іванівна вийшла на пенсію, прибуток від торгівлі став для родини неабиякою фінансовою підтримкою У селі наразі працює чотири продуктові магазини.
Одну із демківських крамниць шість років тому відкрило подружжя Манжур. – Здавалося б, для такого невеличкого села, як наше, чотири магазини й забагато, але нічого – клієнтів вистачає всім, – з усмішкою пояснює Валентина Манжура. – Звісно, нині ця справа не вельми прибуткова, адже люди ще тільки почали відходити від кризи. Зайвого не купують, намагаються економити. Разом з тим, як зізнається жінка, у спеку селянам не до заощаджень. – Дуже швидко розходяться морозиво, вода, квас. Напої навіть не встигають як слід охолодитися, як їх уже розбирають! – стверджує Валентина Іванівна. – Словом, торгівля влітку йде таки жвавіше. А от, приміром, у мороз людям зайвий раз і з дому виходити не хочеться. Найбільший же попит узимку на каву, чай, печиво, усілякі кондитерські вироби та солодощі. Валентина Манжура розповідає, що ідея відкрити в селі крамничку, з’явилася в родині після того, як жінка вийшла на пенсію. – Працювала в лікарні, а на відпочинок пішла за вислугою років, – пригадує Валентина Іванівна. – Звісно, пенсію отримувала невелику. Тож хоч чоловік і працював, велося нам доволі скрутно… Звичайно, жодних надприбутків від торгівлі нині теж не отримуємо, але на життя вистачає і, зрештою, з’явилася змога трохи допомагати дітям. Товар подружжя замовляє в черкаських менеджерів, свіжі продукти до крамниці привозять у середньому тричі на тиждень. – Ціни помірні, адже для кожного товару встановлено конкретні надбавки, перевищувати які не маємо права. Тому й виходить, що інколи в Драбові продукти коштують дорожче, ніж у нас у селі, – пояснює пані Валентина. – Єдине те, що виробники постійно підвищують ціни то на один товар, то на інший. Звісно, це невигідно не лише людям, а й нам, адже попит на продукцію, що зросла в ціні, одразу знижується. За словами Валентини Іванівни, рятує ситуацію ще й чималий асортимент. – Ми продаємо й господарчі товари, і посуд, і побутову хімію. Гадаю, людям зручніше скупитися усім одразу і в одному місці, – переконана жінка. Неля РАІНА, фото Василя ДАВИДЕНКА |