|
Покращити якість води та відремонтувати стадіон
 Анатолій Івашкевич знайомить з планом реконструкції районного стадіону Скільки грошей потрібно на встановлення сучасного обладнання для очистки питної води, чи з’явиться невдовзі світло на сільських вулицях та що нині робиться для розвитку медичної галузі?.. На ці та інші запитання «Новій Добі» розповів голова Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації Анатолій Івашкевич.
– Анатолію Григоровичу, ви очолюєте район уже близько року. Яких цілей вдалося досягнути за цей час та з чого, власне, починали роботу в районі?
– Із зустрічей з людьми. Разом із керівниками різних служб району виїжджали в села й розповідали жителям, над чим нині працюємо. У безпосередньому спілкуванні дізнавалися, що нині найбільше турбує людей. Кожен мав можливість поговорити про наболіле, висловити власне бачення у розв’язанні ряду питань. До речі, ряд проблем, як-то автобусне сполучення, відкриття аптеки чи магазину в селі, частковий ремонт дороги, намагалися вирішити оперативно. Крім того, більшість вимог людей увійшла до програми «Будуємо нову Корсунщину», над реалізацією котрої й працюємо нині.
– Які проблеми району вимагають першочергового вирішення?
– Дуже серйозне питання – якість питної води. Водозабір здійснюється із річки Рось, поблизу якої розташований ряд підприємств, діяльність котрих негативно позначається на стані води. Ми зайнялися питанням установлення блоку мікрофільтрів доочистки питної води на станції. Згідно з проектом загальна вартість робіт становитиме біля восьми мільйонів гривень. Сподіваємося, що більшу частину коштів буде виділено з Державного бюджету.
– Як щодо розвитку медицини?
– Тут теж є певні зрушення. Нещодавно відкривали нове приміщення інфекційного відді-лення в райлікарні. Ремонт у будівлі не робився майже п’ятдесят років. Крім того, у районній лікарні й нині немає ліфта. Тож одразу після виготовлення проектної докумен-тації розпочнемо роботи.
– Уже традиційно однією з найбільших проблем на селі є освітлення вулиць. Чи ведуться якісь роботи в цьому напрямку?
– Звісно. Цього року в бюджеті району заплановано 500 тисяч гривень для реалізації проекту для освітлення сільських вулиць, і роботи вже ведуться.
– Як щодо розвитку культури й спорту в районі?
– Реконструюємо районний стадіон. Почали з відновлення водопостачання, відремонтували адміністративне приміщення, відновлюємо трибуни. Стадіон розрахований на 1800 місць, й уже за 2-3 роки в районі з’явиться справді непоганий комплекс.
Ведуться й ремонтні роботи в районному Будинку культури – відновили фасад, замінили вікна.
– Звідки вдається відшуковувати кошти на реалізацію задумів, за рахунок чого наповнюється районний бюджет?
– На Корсунщині працює ряд успішних підприємств. Зокрема, у сільському господарстві задіяні такі потужні структури, як «Панда», «Урожай», «АгроРось». У промисловому напрямку чималі прибутки приносить Селищанський цукровий завод. Непогано працює товариство «Восход», котре виготовляє сільськогосподарську техніку, підприємство «Скіф», що виробляє засоби захисту для атомних станцій – костюми й протигази. Активно розвивається бавовняно-прядильна фабрика в Стеблеві, нещодавно там з’явилося 80 нових робочих місць. Нині вирішується питання будівництва водоочисних споруд. Це покращить екологічний стан річки Рось, звідки підприємство використовує воду у виробничих цілях. Невдовзі буде запущено фарбувальний цех, що дозволить розширити асортимент продукції.
– Нині активно говорять про проведення оптимізації шкіл. Чи заплановано закриття закладів освіти в районі?
– Щонайменше в трьох школах району лишилося по 20 – 25 учнів. Це дуже мало. Та й педагоги не дуже хочуть тут працювати, адже не мають стимулу для професійного зростання. Поки що фактів закриття шкіл немає, але треба шукати вихід з такого становища.
Біографічна довідка:
• народився 12 листопада 1961 року в селі Пальчику Катеринопільського району;
• у 1983 році закінчив Українську сільськогосподарську академію;
• трудовий шлях розпочав із посади інженера-технолога ремонтної майстерні Вільшанського ремонтно-транспортного підприємства;
• 1988 рік – перший секретар Городищенського райкому комсомолу;
• 1992–1999 роки – на посадах заступника та першого заступника голови Городищенської райдержадміністрації, заступника голови райради;
• 1999–2001роки – голова Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації;
• 2001–2005 роки – голова Городищенської райдержадміністрації;
• 2006–2010 роки – заступник голови Городищенської районної ради;
• З травня 2010 року – голова Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації. Газифікація сіл та ремонт школи й дитячого садка
Районну раду Володимир Рябошапка очолює вже друге скликання поспіль. І хоча 60 % складу депутатів займає Партія регіонів, проте Володимир Миколайович каже, що протиріч між депутатами практично ніколи не виникає. Запевняє, що не залежно від політичних поглядів та уподобань усі працюють на одну мету – покращити добробут корсунчан.
– Як часто пересічні жителі приходять на прийом до голови районної ради?
– Практично щодня. І звертаються з найрізно-манітнішими питаннями – від звичайних побутових суперечок, як-то боротьба за межу на городі, до більш серйозних, приміром, із проханням виділити кошти на лікування близьких. В усі проблеми намагаємося вникнути, розібратися й допомогти. Зрештою, із таких простих проте важливих речей і складається життя.
– Над якими питаннями соціальної сфери нині працюєте?
– У соціальній сфері й, дійсно, проблем вистачає. Зокрема, у Корсунській школі, де навчається більш як вісімсот дітей та двісті осіб персоналу, досі немає внутрішніх вбиралень. Проблему плануємо усунути вже до першого вересня. Також цього року до осені завершимо реконструкцію дитячого садка в селі Селищі. У закладі перебуватиме близько 85 діток.
– Як щодо газифікації сіл?
– Це досить болюче питання, адже в районі й нині є села, де ще не проведено газ. Проекти незавершені через брак фінансування. Проте вже найближчим часом біля тисячі дворів у селах Завадівці, Черепині, Кошмаку й Миропіллі будуть газифі-ковані. А реалізувати проект вдалося за сприяння депутатів обласної ради Геннадія Бобова та Олега Васецького. Крім того, цього року вже зробили газопровід у Стеблеві, газифіковано близько 240 будинків.
– У якому стані нині перебуває Музей історії Корсунь–Шевченківської битви?
– Приміщення потре-бує реставрації. На сьогодні є проектно-кошторисна документація на облашту-вання фасаду. Вартість робіт – 9 мільйонів гривень. І хоча комплекс має прекрасні перспективи – крім чудових історичних будівель вражає й красивий парк, де тільки бузку 114 видів, і заклад знаний не лише в Україні, а й Росії, Польщі, проте коштів на його відновлення в обласному бюджеті немає.
Біографічна довідка:
• народився 31 травня 1958 року в селі Селищі Корсунь-Шевченківського району;
• у 1975 році влаштувався на роботу дифузорника Селищенського цукрового заводу, потім – шофером колгоспу ім. Кірова;
• у 1984 році закінчив Українську сільськогосподарську академію, під час навчання працював транспортним робітником ремонтно-будівельного управління в Києві, охоронцем відділу позавідомчої охорони при відділі внутрішніх справ Московської районної ради в Києві;
• 1984–1985 роки – старший інженер-електрик колгоспу ім. Кірова;
• 1987–2000 роки – голова колгоспу ім. Кірова;
• 2000–2006 роки – директор ТОВ «Прогрес» у селі Селищі;
• з 2006 й донині працює головою Корсунь-Шевченківської районної ради.
ФОТОФАКТ:
Понад 15 років стояв пусткою басейн Сахнівської ЗОШ І–ІІІ ступенів. Нині ж тут ведуться роботи з капітального ремонту. Очікується, що вже у червні об’єкт буде здано в експлуатацію. Загалом на реалізацію проекту було витрачено близько двох мільйонів гривень. Басейн оснащений сучасними фільтрами для очистки води, системою підігріву. Займатися тут матимуть змогу не лише сахнівські дітлахи, а й школярі з усього району.
|
