 Відродження тваринництва дасть робочі місця
Ще рік тому Смілянщина займала одне з останніх місць у рейтингу районів нашої області за всіма показниками розвитку. Сьогодні ж із 20-го місця вона піднялася на 5-те – такими є результати року роботи нового керівництва району та самих смілян. Звісно, вирішити всі проблеми владі поки що не вдалося, та головне, що вона знає, як це зробити й має чіткі плани щодо розвитку свого району та поліпшення життя смілян. Саме про це читачам «Нової Доби» розповів голова Смілянської райдержадміністрації Сергій Зайцев.
– Сергію Анатолійо-вичу, з якими проб-лемами ви отримали Смілянщину в спадок від попереднього керівни-цтва і як їх вирішуєте?
– Мене як керівника району турбують ті ж проблеми, що й людей, які в ньому живуть: це земля, робота, господарство та інфраструктура сіл.
На жаль, наші попере-дники агропромисловим комплексом не займалися. На Смілянщині ж дуже непроста ситуація із землею. У нас один із найгірших показників по передачі ріллі в оренду, адже через особливості географіч-ного положення значна частина ріллі в Смілянському районі непродуктивна й придатна здебільшого для садівництва та випасу худоби. А худоби, як і скрізь по Черкащині, у нас майже не залишилося. Тому завданням номер один ми ставимо перед собою відродження тварин-ництва. Уже є державна програма, яка передбачає дотування цього виду господарської діяльності. Завдяки їй тримати і велику рогату худобу, і свиней буде вигідно як простим селянам, так і господарствам. Ми покладаємо на цю програму великі надії, якщо вона запрацює, зрушення будуть неодмінно.
– Як збираєтеся вирішувати проблему зайнятості сільського населення?
– За рахунок відродження тваринництва ми не тільки зможемо ефективно викори-стовувати низькопродуктивну ріллю, але й забезпечити селян роботою. Це друга найбільша проблема села. Можна порівняти: у Березняках працює потужне господарство, що займається і рослинництвом, і тварин-ництвом. Завдяки цьому роботу мають 250 селян, а сільський бюджет щомісяця отримує чималі податки. У інших селах, де господарства займаються тільки рослин-ництвом і обробляють таку ж площу землі, працює всього по півсотні людей, і податки сплачують у кілька разів менші.
– А як розвивається промисловість району і чи може вона стати додатковим джерелом роботи для смілян?
– Промислового вироб-ництва на Смілянщині небагато. Це лісгосп, Мало-бузуківський гранітний кар’єр, кондитерська фабрика «Меркурій» та птахопере-робний комбінат теж у Балаклеї. Тому розраховувати на те, що ці підприємства забезпечать багатьох смілян роботою, не доводиться. Значно більші надії ми покладаємо на відродження переробної галузі в самих селах. Навіщо їхати кудись, якщо можна у своєму селі мати крупорушку, млин, олійницю. А це вже додаткові робочі місця.
– Як у районі реалізу-ється програма «Будуємо нову Смілянщину»?
– У рамках реалізації цієї програми перед нами стоїть першочергове завдання: зокрема, забезпечити динаміч-ний розвиток економіки району на основі розвитку малого й середнього бізнесу та залучення інвестицій.
Продовжити газифікацію сіл, освітлення населених пунктів у нічний час, вирішення проблеми водо-постачання в селах Костян-тинівці, Будки, Балаклеї.
У галузі охорони здоров’я та освіти плануємо ремонт поліклінічного відділення центральної районної лікарні ім.Софії Бобринської та модернізацію лікарняної котельні, закупівлю двох шкільних автобусів, відкриття дитячих садків у селищі Холоднянському та селі Костянтинівці.
Безперечно, проблеми є, але на сьогодні ми маємо й позитивні результати госпо-дарювання, тому в нас є серйозні підстави сподіватися, що життя кожного смілянина стане кращим.
Біографічна довідка:
• народився 30 червня 1972 року в м. Смілі;
• по закінченні в 1989 році Смілянської середньої школи №1 навчався в Горьківському вищому військовому училищі тилу до 1992 року;
• після училища до 1998 року навчався в Черкаському інституті управління бізнесом і паралельно працював слюсарем-ремонтником на ВАТ «Смілянський цукровий комбінат»;
• з 1998 по 2005 рік очолював профспілковий комітет ВАТ «Смілянський цукровий комбінат»;
• у 2005 році працював комерційним директором ТОВ НВК «Комес»;
• з 2006 року — депутат Смілянської міської ради;
• з 2006 по 2009 працював начальником відділу капітального будівництва виконкому Смілянської міської ради;
• у травні 2001 року призначений головою Смілянської райдержадміністрації.
Головне – щоб люди жили добре
За 15 років роботи землевпорядником Олег Вадимович об’їздив кожне село, кожну садибу, особисто знайомий із кожним сільським головою і каже, що на Смілянщині немає людини, котра б не знала, хто такий Олег Косенко. Без голови Смілянської райради в районі не вирішується жодне земельне питання, та люди йдуть до нього за допомогою не тільки в цьому.
– Олегу Вадимовичу, з якими проблемами зве-ртаються до вас сміляни?
– Найболючіше питання для людей – земельне. Люди ніяк не можуть поділити землю і постійно сперечаються через межу. Здебільшого такі спори виникають через незнання законів, тому підказую, куди потрібно звертатися, які документи підготувати. А в широкому розумінні мене дуже турбує те, що є такі орендарі, котрі просто не вміють чи не хочуть господарювати: використо-вують орендовані землі не за призначенням чи влашто-вують на їхній території смітники. Доводиться таких привчати до порядку.
Нерідко звертаються люди й за допомогою на лікування. Бюджетні кошти, звісно, обмежені, тому особисто звертаюся до головного лікаря райлікарні, щоб допоміг, чим може, та прошу однопартійців допомогти тій чи іншій людині в біді.
– У якому стані сьогодні медичне обслуго-вування смілян, зокрема в селах?
– Жодного села, жителі якого не мають доступу до медичного обслуговування, на Смілянщині немає. Є проблема з приміщенням амбулаторії в Сунках, яка обслуговує чотири села, але міститься дуже далеко від зупинки. Плануємо перене-сти амбулаторію в приміщення, котре стоїть прямо біля зупинки. Для цього потрібно 30 тисяч гривень, тому зараз активно шукаємо спонсорів. За спонсорські кошти вдалося частково відремонтувати й районну лікарню, в якій 20 років ніхто нічого не робив. Поставили вже нові вікна, двері, відремонтували пала-ти, відкрили палати для чорнобильців, ветеранів війни та інвалідів. Залиши-лося зробити ремонти в коридорах, для цього потрібно 300 тисяч гривень, які проситимемо виділити з обласного бюджету.
Що ж до лікарів, то є молоді спеціалісти, котрі хочуть працювати і в селах. Ми намагаємося всіляко цьому сприяти. Після закриття школи в Самгородку залиши-лося дуже гарне приміщення. Щоб воно не пустувало, плануємо заселити туди двох лікарів з їхніми сім’ями.
– Яка ситуація з освітленням сіл у районі та ремонтом доріг?
– Освітлення сіл – це проблема велика. Є обласна програма, що базується на співфінансуванні освітлення сіл за участю сільських громад. За цією програмою села самі повинні скласти проекти освітлення та вкласти певну суму грошей. У нашому районі такі кошти мають тільки три села. Але сподіваюся, що коли сільські бюджети почнуть наповню-ватися податками від оренди землі, то гроші з’являться і на освітлення вулиць.
Що ж стосується ремонту доріг, то цього року нам виділили на це рекордну суму – 1 мільйон 600 тисяч гривень, при тому, що в минулому дали тільки близько ста тисяч. Звісно, на капітальний ремонт і цієї суми буде замало, але ямковий уже почали робити. Щоправда, темпи робіт дуже повільні, тому що сьогодні майже всі асфальтні заводи стоять.
– Олегу Вадимовичу, ви на керівній посаді вперше, пропрацювали вже півроку. Чи складно працювати і яку головну ціль перед собою ставите?
– Працювати, дійсно, нелегко, але дуже цікаво, особливо з людьми. Двічі на місяць їжджу по селах, а у своєму кабінеті приймаю жителів Смілянщини щодня. Знаю, чим вони дихають, як живуть, чого хочуть. Для мене головне – щоб люди жили добре, мали де жити, працювати й учити своїх дітей.
Біографічна довідка:
• народився 13 червня 1968 року в Смілі;
• після закінчення в 1985 році Смілянської середньої школи №2 вступив до СПТУ №5 навчатися на фрезерувальника;
• з 1986 року по 1988 служив у лавах Збройних сил Радянського Союзу;
• з 1988 по 1989 рік працював фрезерувальником на Смілянському РПЗ;
• з 1989 по 1996 рік працював на Смілянському машинобудівному заводі, а потім – водієм у Смілянському земельно-кадастровому бюро;
•з 2000 по 2003 навчався в Шевченківському сільськогосподарському коледжі за спеціальністю «землевпорядкування»;
•у 2003 році працював спочатку заступником директора, а потім – директором Смілянського РЗКБ;
•з 2005 по 2006 рік працював заступником директора та директором ВПП «Славутичпром»;
•з 2007 року працював техніком-землевпорядником у ТОВ «Черкаси-гео»;
•у листопаді 2010 року обраний головою Смілянської районної ради.
ФОТОФАКТ:
Роботою кондитерської фабрики «Меркурій» голова Смілянської райдержадміністрації Сергій Зайцев задоволений, адже завдяки таким підприємствам поповнюється бюджет, розвивається інфраструктура села, а самі селяни мають роботу. На фото – Сергій Зайцев (справа) і директор «Кондитерської фабрики «Меркурій» Євген Таран
Інна ОНИЩЕНКО, фото Василя ДАВИДЕНКА
|
Відродження тваринництва дасть робочі місця
Ще рік тому Смілянщина займала одне з останніх місць у рейтингу районів нашої області за всіма показниками розвитку. Сьогодні ж із 20-го місця вона піднялася на 5-те – такими є результати року роботи нового керівництва району та самих смілян. Звісно, вирішити всі проблеми владі поки що не вдалося, та головне, що вона знає, як це зробити й має чіткі плани щодо розвитку свого району та поліпшення життя смілян. Саме про це читачам «Нової Доби» розповів голова Смілянської райдержадміністрації Сергій Зайцев.
