Черкаська обласна газета Нова Доба

Минув місяць відтоді, як Президент України Віктор Янукович призначив на посаду голови Чигиринської райдержадміністрації Олександра Цисаренка. До того часу Олександр Борисович працював на посаді заступника голови Миронівської райдержадміні-страції Київської області. Кандидатуру Цисаренка запропонував Президентові голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб.
– Про Сергія Борисовича як про працелюба, відмінного господарника й потужного керівника я знав давно, а познайомився з ним, коли він уже працював губернатором Черкащини, – зауважує Олександр Цисаренко. – Ці риси його характеру мені дуже імпонували, і я подумав тоді: «От би попрацювати під керівництвом такої сильної особистості». Так воно, зрештою, й сталося.
У ці дні голову Чигиринської райдержадміністрації застати в робочому кабінеті практично неможливо, бо він весь час проводить на виїзді. Утім, для розмови з журналістом «Нової Доби» знайшов кілька хвилин.
Нині голова завершує ознайомлення з районом

– Олександре Бори-совичу, ви до цього часу вже, певно, ознайоми-лися з районом?
– Так, майже. У селах буваю щодня. Їжджу туди не сам, а беру з собою керівника апарату райдержадміні-страції, головлікаря центра-льної районної лікарні, начальників відділу освіти, культури та туризму. Знайо-мимося з роботою сільських рад, відвідуємо ФАПи, школи, сільські будинки культури, зустрічаємося з представ-никами сільських громад, спілкуємося з депутатами сільських та районних рад, вислуховуємо їхні пропозиції щодо поліпшення умов життя на селі.
– З якими прохан-нями чи проблемами звертаються до вас люди? Що сьогодні турбує жителів села найбільше й що турбує вас як керівника району?
– Серед основних проблем, які порушують селяни, –  низька зайнятість, освітлення населених пунк-тів, ремонт доріг, забез-печення ФАПів найнеоб-хіднішими ліками, транс-портне сполучення між селами та районним цент-ром. Ті проблеми, які можна вирішити невідкладно, вирішуємо оперативно на місцях. От на днях люди зверталися стосовно доставки в село медикаментів. То головлікар одразу ж і вирішив його. Директор автопідпри-ємства каже, що в деякі села йому невигідно посилати автобуси, бо там проживає 40 осіб, а їздить усього п’ятеро. Але з цим перевізником ми ще будемо працювати й знаходити шляхи вирішення проблеми. Щоб хоча б раз на тиждень автобус підвозив людей до райцентру.
Мене як керівника району найбільше стурбувала низька народжуваність у селах. А вона тягне за собою те, що в школу, яка є в тому чи іншому селі, нікому ходити. І її утримувати виходить нераціонально. Через те, що молодь у селі не затримується, у будинки культури на заходи прихо-дить надзвичайно мало людей. Як у нас заведено? Ми стараємося найперше вкласти гроші в економіку, а на культуру звертаємо менше уваги. Я ж хочу звернути увагу й на культуру, й на спорт. Тому в бюджеті на наступний рік намагатимемось вкласти більше коштів на розвиток соціальної інфраструктури села.
– Ваші поперед-ники, очевидно, теж не сиділи склавши руки…
– Так, звісно. Коли ми відзначали День місцевого самоврядування,  я подяку-вав сільським головам і депутатському корпусу за проведену роботу в сфері газифікації сіл, відновлення освітлення, ремонту автомо-більних доріг, поліпшення постачання питної води, облаштування сільських сміттєзвалищ, ремонту та поліпшення матеріально-технічної бази закладів соціальної інфраструктури, розвитку сільського госпо-дарства, зокрема, тварин-ництва. Подякував і  попросив не збавляти темпів. Висловив сподівання, що разом з таким депутатським корпусом ми зможемо підняти рівень життя наших людей.
– Які ж пріоритети ви все-таки визначили для себе? До чого треба докласти найбільше зу-силь?
– Наш район – сільсько-господарський. Тож, сільське господарство – це  найперше, на що треба звернути увагу. Збирав я вже всіх керівників сільгосппідприємств, запро-понував підтримку влади, яка тільки можлива на рівні районної й обласної адміні-страцій. Є плани інтенсив-ніше працювати з потенцій-ними інвесторами, щоби якомога більше інвестицій залучити в цю галузь. Щодо промисловості, якої в нас негусто, то є порозуміння з керівниками підприємств стосовно збільшення робочих місць, підвищення зарплат, розширення виробництва. Переконаний, що промис-ловці, з якими я теж спілкувався, сприйняли мою тезу, що влада й бізнес – партнери, котрі повинні спільно працювати на благо людей.

Біографічна довідка

• Народився 18 жовтня 1964 року в с.Бишів Макарівського району Київської області.
• У 1981 році закінчив Бишівську середню школу. У липні цього ж року був зарахований слюсарем ІІ розряду в Макарівське районне виробниче об’єднання «Сільгоспхімія».
• З 1982—1984 рр. проходив строкову службу в лавах Радянської Армії.
• З 1984 по 1989 рр.  працював водієм комбінату «Київшляхзалізобетон» в Соснівському гірничому цеху, а
• з 1989 по 1992р. –  водієм КАТП-273901 Київського міського дорожнього управління. За період роботи в КАТП закінчив Республіканський заочний автотранспортний технікум.
• У 1992 році був зарахований на посаду механіка в Фастівське ШРБУ.
• У 1998 році –зарахований на посаду головного інженера ТОВ «Каменяр».
• 2002 року за рішенням загальних зборів був призначений директором ТОВ «Каменяр».
• У 2004 році вступив до Житомирського технологічного університету та набув кваліфікацію гірничого інженера.
• У вересні 2008 року призначений директором ТОВ «Торговий дім Граніт».
• Закінчив Національну академію державного управління при Президентові України.
• З серпня 2010 року по листопад 2011 працював на посаді заступника голови Миронівської райдержадміністрації Київської області.
Найцікавіше про район
• У 1638— 1647 рр. чигиринським сотником був Богдан Хмельницький. 
18 серпня 1649 року було створено Українську козацьку державу зі столицею в Чигирині.
• У післявоєнний час Чигиринщина була аграрним районом Кіровоградської області, а з 1954 року  ввійшла до складу Черкащини.
• До структури Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» входить 5 музеїв: відділ «Музей Б. Хмельницького», відділ «Суботівський історичний музей», відділ «Музей археології Середнього Подніпров’я», відділ «Стецівський етнографічний музей», філіал «Холодний Яр» (Медведівський краєзнавчий музей).
• Кількість населення району становить 29,7 тис: міське населення – 9,9 тис, сільське населення – 19,8 тис. У районі функціонує 20 загальноосвітніх шкіл, 14 дошкільних навчальних закладів.
• Мережа закладів культури налічує 27 клубних та 27 бібліотечних установ.
• За 10 місяців 2011 року бюджет району виконано на 113,6 %.
• У районі 65,8 % ріллі становлять землі запасу та резервного фонду; 86,8 % водного фонду використовується на умовах оренди.
•   Рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг за січень – вересень поточного року становить 108,5%.
• За січень — жовтень 2011 року до бюджетів усіх рівнів надійшло 231 млн грн податків і зборів.
Володимир БЕЗУГЛИЙ, фото автора