Черкаська обласна газета Нова Доба

 Через сильну спеку продукти харчування швидко псуються,  стають джерелом сальмонельозу, дизентерії та кишкових отруєнь У 80% перевірених на ринку продавців санстанція виявила грубі порушення зберігання та реалізації продуктів
Загрожують здоров’ю черкащан і нітрати та пестициди, які продовжують виявляти в овочах. Натомість у кавунах їх перевищення не виявлено
Ледве оговтався від нещодавнього харчового отруєння 18-річний Андрій Антоненков із Чехівки Черкаського району. Чим саме він отруївся, хлопець напевне не знає, але каже, що гірше не почувався вже давно.
– Того дня я поснідав бутербродом із ковбасою та сиром, – згадує Андрій. – До обіду все було нормально. Опівдні з’їв вареної картоплі та помідорів із городу.
Не минуло по обіді й години, як у Андрія почала боліти та крутитися голова, тіло ослабло й почало страшенно нудити.
– Почувався гірше нікуди, – зізнається хлопець. – Добре, що мама – медичний працівник, тож знала, які пігулки мені дати, щоб вивести з орга-нізму їжу, якою я отруївся. Марудило й вивертало мене цілу ніч. Лише під ранок трохи полегшало.
Наступного дня Андрій пішов на роботу, звісно, не з’ївши нічого до самого вечора.

Аби уникнути проблем зі шлунком після харчового отруєння Андрій тепер регулярно вживає кисломолочні продукти

На Центральному ринку в обласному центрі продають кавуни без нітратів
Якість смугастих ягід «із машини» не перевіряє ніхто
Південні кавуни та дині з’явилися в продажу на Черкащині вже давно, проте фахівці стверджують, що починати їх купувати можна тільки зараз. До середини серпня червоні ягоди, найімовірніше, нашпиговані нітратами та пестицидами для прискорення їхнього росту. Хоча й не факт, що в купі завезених нещодавно кавунів і динь не завалявся товар місячної давності, тому найкраще купувати червоні ягоди та дині в тих місцях, де їхню якість перевіряють санітарні та ветеринарні лікарі.
Кавуни з ринків можна їсти
– До нас кавуни й дині привозять із Херсонської та Миколаївської областей, – розповідає ветеринарний лікар лабораторії №1 ветеринарно-санітарної експертизи Центрального ринку в Черкасах Василь Леус. – Кожну партію ми ретельно перевіряємо на вміст нітратів і пестицидів. Цього літа ще жодного випадку виявлення отрути в кавунах і динях у нас не було. Тож на ринках, де є лабораторії, ці продукти можна сміливо купувати, бо їхню якість і безпечність регулярно перевіряють.
Якщо ж ви вирішили купити кавун «із машини», то варто поцікавитися в продавця, чи є в нього висновки перевірки товару санстанцією. Побачити ці висновки кореспондентам «Нової Доби», котрі обійшли кілька торгових точок, на жаль, так і не вдалося.
Кавуни корисні, якщо чисті
Не тільки смачними, але й дуже корисними називає головний дієтолог області Галина Полинько кавуни. Вони містять вітаміни В1, В2, С, РР, фолієву кислоту, каротин, клітковину, магній, калій, кальцій, натрій, залізо, фосфор та багато інших корисних елементів. Крім того, кавуни – дуже цінний продукт для діабетиків, оскільки містять фруктозу та глюкозу, що легко засвоюються організмом. Для здорових людей, за словами лікаря, корисною є кавунова дієта, коли 3-4 дні вживати кавуни та хліб. Ягоди позитивно впливають на травлення, серцево-судинну систему та гарно «промивають» нирки.
– Але все це стосується тільки безпечних і чистих кавунів, – наголошує Галина Андріївна. – Насамперед кавун повинен бути неушкодженим, оскільки в тріщинки потрапляє бруд під час транспортування та реалізації. Крім того, кавуновий сік, що виділяється через ці тріщинки, приваблює мух – поширювачів інфекцій та личинок паразитів. Шкірка кавуна повинна бути твердою у всіх місцях. Якщо ж на ній є м’які місця темнішого кольору, значить, кавун чимось «підгодовували». На око можна з’ясувати також, чи немає в ягоді нітратів. Перша ознака їхньої наявності – багато товстих білих прожилок у м’якуші кавуна. Ще один спосіб: відрізати трохи м’якуша та кинути його у воду. Якщо кавун віддасть свій колір, значить, він із нітратами, якщо ж вода просто помут-нішає, значить ягода «чиста». Узагалі ж, нітрати зосереджуються ближче до шкірки, тому дітям краще давати серцевину кавуна.
І ще одне: у жодному разі не просіть і не дозволяйте продавцеві надрізати при вас кавун. Різати ягоду можна тільки після того, як її промили гарячою водою. На ножі з базару, як і на самому кавуні, можуть бути збудники інфекції, тоді, за словами Галини Анд-ріївни, ризик харчового отруєння значно більший. Це ж стосується і половинок кавунів, котрі часто продають не тільки на базарах, але й у магазинах. Хто, чим їх різав і якою плівкою обгортав, ніхто не перевіряє.
Як вибрати стиглий і безпечний кавун
• краще вибрати кавун правильної кулястої форми, основний колір має бути темний зі світло-зеленими смугами, причому, чим більший контраст кольорів, тим стигліший кавун;
•поверхня кавуна має бути блискучою та без пошкоджень, причому, якщо ягода спіла, її шкірку легко подряпати нігтем;
•хвостик у стиглого кавуна має бути жовтим і підсушеним, але не зовсім сухим – це ознака того, що продукт залежався;
•жовта пляма на кавуні – теж ознака його стиглості, але вона має бути не дуже великою і не білою;
•якщо кавун під час постукування дзвенить, значить, він зелений, якщо ж видає глухий звук — уже достиг;
•місця для продажу кавунів і динь мають бути розташовані щонайменше за 5 метрів від дороги та спеціально обладнані навісом і піддоном висотою не менше 20 см, тоді вірогідність попадання вихлопних газів і бруду на ягоди менша.

Продукти в спеку краще купувати в магазинах
На базарах зараз удвічі менше і покупців, і самих продавців
Важко навіть уявити, які хімічні процеси відбуваються в упаковках з-під майонезу, згущеного молока, консервів, кетчупів, соусів, під упаковками цукерок, які з дня в день буквально печуться під сонцем на прилавках черкаських базарів. За словами заступника головного лікаря обласної санітарно-епідеміологічної служби Володимира Папача, температура 37°С – оптимальна для розмноження мікроорганізмів, а продукти харчування, що зберігаються при ній, – найкращий для цього інкубатор.
– У таку спеку я купую втричі менше продуктів, ніж раніше, – розповідає 69-річна черкащанка Ніна Сидоренко, котра саме купувала сир на Центральному ринку в Черкасах. – Сиру ось узяла всього триста грамів, молока й зовсім не братиму. Воно ж усе кисне, не встигнеш і додому донести. Тож, краще якось цю спеку на овочах пережити, ніж отруїтися.
Якщо виробник тих чи інших продуктів харчування дотримався всіх технологічних умов для їхнього якісного виготовлення, то головна умова того, щоб ці продукти потрапили до споживача в первісному вигляді, – дотримання вже реалізаторами умов і термінів їхнього зберігання. Про проблеми, пов’язані зі строками придатності продуктів харчування, «Нова Доба» писала не раз. Нині ж як ніколи актуальним є саме дотримання продавцями умов реалізації продуктів харчування. І тут не потрібно бути ні лікарем, ні хіміком, щоб зрозуміти, що жоден продукт харчування не залишиться якісним, якщо його зберігати під сонцем за температури понад 37°С та ще й піддавати постійній зміні температурних режимів.
– Що відбувається з продуктами в таких умовах? – міркує головний дієтолог області Галина Полинько. – По-перше, змінюється їхній хімічний склад, а відповідно й харчова цінність. По-друге, що набагато небезпечніше, в таких продуктах розмножуються мікроорганізми, котрі можуть викликати як легку, так і складну форму харчового отруєння, гострі гастрити, ентерити та гастроентерити.
І хоча, за словами виконуючої обов’язки головного лікаря інфекційної лікарні Наталі Штепи, спалаху харчових отруєнь немає, пильності втрачати не варто.
– Зараз багато черкащан потрапляє до нас із вірусними проносами після відпусток у Криму, – розповідає Наталя Олегівна. – Просто орга-нізми наших земляків не мають імунітету проти збудників інфекцій, до яких кримчани вже давно пристосувалися. Ті ж пацієнти, котрі вживали черкаські продукти, страждають сьогодні на сальмонельоз, який можна підхопити з молочними, м’ясними продуктами, курятиною та яйцями, різні кишкові палички. Тому я раджу черкащанам у спеку купувати продукти в магазинах і обов’язково піддавати їх термічній обробці.
Збудники інфекційних хвороб гинуть при високій температурі
Те ж радить черкащанам і Володимир Папач, адже, за його словами, серйозних спалахів інфекційних захворювань немає, але реальна загроза їхнього виникнення є.
– Із 170 проведених нами від початку року обстежень ринків Черкащини у 80(!) відсотках ми виявили грубі порушення, – каже він. – Це й недотримання продавцями умов зберігання та реалізації продуктів, що особливо важливо у таку спеку, і продаж простроченої продукції, і відсутність у реалізаторів медичних та санітарних книжок. Це все дуже серйозні порушення, котрі можуть відбитися на здоров’ї черкащан і котрі на совісті ринкових контролерів та працівників ринкових лабораторій.
Враховуючи всю серйозність ситуації, працівники санепідслужби, замість двох рекомендованих у рік перевірок ринків, здійснюють їх майже щотижня, особливо у вихідні та перед святами, коли черкащани скуповуються найбільше.
– У результаті цих перевірок, – веде далі Володимир Володимирович, – ми наклали 224 штрафи на суму 28 тисяч гривень, 13 фінансових санкцій на суму півтори тисячі гривень за реалізацію неякісної продукції, вилучили з продажу 300 кілограмів недоброякісної продукції, не допустили до роботи 170 працівників і призупинили торговельну діяльність у 40 випадках, у тому числі й у місцях стихійної торгівлі. Сьогодні в посиленому режимі працюють усі: і ми, і працівники ринків, але я раджу черкащанам насамперед самим подбати про свою безпеку: в таку спеку купувати продукти тільки в магазинах, особливо молочні, м’ясні, рибні вироби, або ж у крайньому випадку не вживати їх сирими, адже й сальмонела, і дизенте-рійна, і кишкові палички при високій температурі гинуть.
Інна ОНИЩЕНКО, фото автора та Василя ДАВИДЕНКА