Черкаська обласна газета Нова Доба

Пенсіонерка, дитина війни, ветеран праці городищанка Любов Ґудзь надумала якось оформити державні акти на право приватної власності на землю – щоб усе було чин по чину.

Для цього звернулася до Городищенського районного відділу Держкомзему. Той доручив заповнити бланки державних актів районному відділу Черкаської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру». Не пройшло й півроку, як Любов Свиридівна, нарешті, отримала омріяний документ. У ньому зазначалося, що вона є власницею земельної ділянки площею 0,25 га «для ведення особистого селянського господарства».
«Оце тобі!» – сплеснула руками Любов Свиридівна, бо мала отримати не один документ, а два. Другий – на землю, кажучи офіційною мовою, «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарчих будівель і споруд». Будувати хату Любові Свиридівні не треба було, бо давно мала таку, тож, кажучи простішою мовою, той другий документ мав посвідчити її право на землю, що «під хатою».
Ще в грудні 2005 року  рішенням Городищенської міської ради було затверджено проект відведення земельної ділянки та передано Любові Ґудзь у приватну власність 10 соток земельної ділянки для обслуговування жилого будинку й 15 соток для ведення особистого селянського господарства, одним словом – на город. Загалом 25 соток. І ті дві ділянки, кажуть юристи, є самостійними об’єктами цивільних прав та обов’язків.
Зважаючи на таку оказію, Любов Свиридівна письмово звернулася до відділу Держкомзему з проханням замінити виданий їй державний акт на новий у зв’язку з допущеною в ньому «технічною помилкою». Але в цьому їй відмовили, посилаючись на те, що заповнення, реєстрація та видача державних актів на право власності на земельну ділянку покладається на державний земельний кадастр та його структурні підрозділи.
Раз справа набула такого повороту, то пані Любов звернулася з позовом до суду й попросила його визнати відмову відділу Держкомзему в Городищенському районі в заміні їй державного акта на право приватної власності на землю неправомірною та замінити виданий їй раніше акт на два нові. Тобто, з розподілом земельної ділянки на категорії та цільове призначення.
Городищенський районний суд визнав, що в державному акті, виданому Любові Ґудзь, допущено технічну помилку, й позовну заяву задовольнив, зобов’язавши Городищенський виробничий відділ Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» замінити акт. «Відповідно до інструкції, – зазначив суд у своїй постанові, – новий державний акт видається протягом 15 днів з дати надходження всіх належних документів за рахунок органу, який здійснив реєстрацію такого державного акта».
Здається, всі крапки над «і» розставлено. Однак, відколи суд ухвалив таке рішення, минуло вже понад півроку, а віз, як мовиться, і нині там.
–          Городищенський відділ державного земельного кадастру рішення суду виконувати і не збирається, – зауважує Любов Свиридівна. – Але чому? Невже вони мають право його ігнорувати?
Запитання поки що залишаються риторичними.
Тим часом фахівці в галузі землеустрою та кадастру радять тим, хто ще до сьогодні не має державного акта, таке: «Не сидіть і не чекайте, поки за вас хтось оформить ваше право власності на землю. Бо тільки державний акт, якої б форми він не був, свідчить (і свідчитиме) про те, що ви – власник певної земельної ділянки. Без державного акта ви не можете її продати, подарувати, заповісти, бо ви ще не власник.  Влучно сказано: «Хто не піклується про свою власність, той, врешті-решт, її втрачає».
Володимир БЕЗУГЛИЙ