 Звітно-виборна конференція чорнобильців відбувалася в закритому режимі. Не пустили навіть пресу
– Причина всіх бід – провладні керівники чорнобильських організацій, які не хочуть конфліктувати з владою, аби не позбутися насиджених роками місць, – стверджують опозиціонери організації, зокрема, інвалід Чорнобиля отець Борис Бродовський. – Вони більше турбуються про себе, а не про рядових чорнобильців. Підписують з владою меморандуми, які суперечать законодавству (нагадаємо, що, згідно з меморандумом, чорнобильці мали припинити акції протесту, а Уряд натомість пообіцяв максимально забезпечувати соціальні гарантії цієї категорії населення, передбачені законодавством. – Авт.).
Єдиною надією на встановлення справедливості для опозиціонерів була звітно-виборна конференція Всеукраїнської громадської організації “Союз Чорнобиль”, яка 16, 17 грудня відбулась у с. Пухівка, що під Києвом. Саме там опозиційна частина делегатів сподівалася домогтися звільнення голови Юрія Андрєєва та голів деяких обласних осередків, у тому числі й черкаського, які, за їхніми словами, «зраджують інтереси чорнобильців». Але несподівано для «незапрошених» членів організації конференцію вирішили проводити в закритому режимі. Відповідно вирішити питання, з якими вони сюди приїхали, не було жодної можливості.
– Ще по дорозі нас неодноразово зупиняли, обшукували, хотіли знайти провокаційні плакати, – згадує Борис Бродовський. – А за кількістю «Беркута» і міліції, яких ми побачили на місці, склалося враження, що це не конференція громадської організації, а військові навчання. Не допустили й пресу. Ми так і не почули звіт контрольно-ревізійної комісії про те, куди ж таки використали кошти, надані на потреби чорнобильців.
Та потрясінням для опозиціонерів стало навіть не це. Уранці в день проведення конференції, 16 грудня, вони дізналися, що міліція затримала їхніх однодумців – двох чорнобильців. Зокрема, голову «Харківського міського комітету ветеранів Чорнобиля» Володимира Проскуріна (саме його кандидатуру вони розглядали як заміну Андрєєву) та члена організації «Чорнобильський спас» Петра Прокопенка. Їх звинуватили в наданні підроблених довідок до Пенсійного фонду України для нарахування пенсій. Та опозиціонери впевнені, що арешт – підтвердження зради провладних чорнобильців. Тому, як упевнений отець Борис, залишатися в її лавах надалі немає сенсу, вже сьогодні планується розкол «Союзу Чорнобиля» й утворення невдоволеними керівництвом нової організації.
Задовольнити й почути всіх неможливо
Звітно-виборна конференція, за словами її делегованих учасників, відбулася в закритому режимі не просто так.
– Кожна область направила обраних на загальних зборах організації делегатів, – пояснив віце-президент черкаської обласної громадської організації «Союз Чорнобиль» Володимир Болтєнков. – Якщо б до зали пускали всіх охочих, з’їзд був би більше схожий на базар. Одним із головних завдань конференції було обговорення делегатами проблем, які виникають на місцевих рівнях. Враховуючи особливу увагу преси до чорнобильських проблем останнім часом, було прийнято рішення під час обговорення не пускати ЗМІ. Задля того, аби їхні представники не розповсюджували викривлену, висмикнуту з контексту інформацію, як це часто відбувається.
Володимир Болтєнков запевнив, що інтереси «рядових» чорнобильців були й залишаються пріоритетними в роботі організації. Ніхто не сперечається, що держава не додає їм повною мірою те, що винна. Та впливати на ситуацію слід поступово, спільно шукаючи компромісні рішення. А, йдучи на конфлікт із владою, можна втратити не тільки пенсії, а й додаткову допомогу, яку ліквідатори отримують, так би мовити, поза бюджетом.
– Ми щодня вирішуємо не загальні питання, а проблеми конкретних людей, – розповів Володимир Миколайович. – Можливо, хтось вважає подачками від влади 2 квартири, 3 машини, які цього року отримали черкаські чорнобильці. Так, це крапля в морі від потреб усіх чорнобильців. Але це – поліпшення життя конкретних людей уже сьогодні. Дійсно, найбільша проблема полягає в тому, що все це чорнобильці мають отримувати по закону. Так, за законом, це має бути, але не варто забувати, що ситуація в країні складна. З цим не можна не рахуватися. Недофінансовуються всі бюджетні сфери. Меморандум жодним чино не змінює Закон про соціальні гарантії чорнобильця. Його положення лише тимчасово підкорегували Закон, враховуючи ситуацію в країні.
До підписання меморандуму поняття ліквідатора було нечітким. Такими вважалися всі постраждалі від аварії на ЧАЕС. І не важливо, чи бачила ця людина станцію на власні очі. Але до судів зверталися всі, хто має статус інваліда Чорнобиля. Тим часом справжні ліквідатори, кількість яких серед інших груп постраждалих значно менша, часто за станом здоров’я за захистом своїх прав не зверталися. У результаті перші отримували зависокі пенсії, а люди, яким ці гроші й справді потрібні на лікування, отримують значно менше. Завдяки ж меморандуму в людей, які зможуть надати довідки про роботу в зоні відчуження, пенсії значно зростуть.
Можливо, найбільшою проблемою чорнобильців є відсутність ліків, від яких залежить якість їхнього життя. Але ж до 1997 року, доки не було згорнуто програму фінансування цієї сфери, головною проблемою лікарів, на прийом до яких приходили чорнобильці, було які ліки краще вибрати. Адже їхні холодильники були заповнені якісними препаратами. Сьогодні ж на лікування кожного з них виділяється лише 37 грн на рік. У 2011 році за сприяння губернатора області Сергія Тулуба з місцевого бюджету було спрямовано 1 млн грн на медикаментозне забезпечення постраждалих на ЧАЕС. Рішенням членів організації їх було направлено на потреби пацієнтів центру радіаційної медицини. Це, на думку Володимира Болтєнкова, яскравий приклад вдалої співпраці з владою.
– Якщо ж ми намагатимемося революцією й кулаками домагатися виконання законодавства, ні до чого хорошого це не призведе, – продовжив пан Володимир. – Неприйнятним є і голодування. Ніякі гроші не замінять здоров’я, яке може підірвати голодування, особливо на морозі.
Усі крапки над “і” розставить перевірка чорнобильських посвідчень
Ситуація, що склалася з соціальним забезпеченням чорнобильців, повинна не сварити їх, а навпаки — об’єднати. У цьому впевнений голова обласної ради Валерій Черняк.
– Не можуть бути безпідставними розмови про липові посвідчення ліквідатора, – вважає Володимир Петрович. – Диму без вогню не буває.
Нині вже розпочато перевірку осіб, яким надаються пільги. Проводяться вони на державному рівні, але допомагають і самі ліквідатори. Вони б і самі хотіли чистоти своїх лав. Гроші ж, які сьогодні отримують несправжні чорнобильці, врешті планується направити на поліпшення рівня життя людей, дійсно причетних до аварії.
До речі, як розповіла заступник начальника головного управлiння Пенсійного фонду України в Черкаській області Анна Вовкогон, торік працівниками Фонду випадково було виявлено 3 липові довідки. Спеціалісти засумнівалися, незважаючи на те, що, на перший погляд, усе було ідеально. А виявилося, що ці люди ніколи в Чорнобилі навіть і не були.
Ірина ГРЕБЕНЬ
|
