Черкаська обласна газета Нова Доба

журналісти отримали можливість, мандруючи Херсонщиною Біосферний заповідник „Асканія-Нова”, більше ніж 700 кілометрів морського узбережжя, озеро Сиваш, яке за мінеральним складом порівнюють із Мертвим морем, єдина в Європі пустеля та, врешті, 275 сонячних днів у році, що дає можливість вирощувати чудові кавуни, дині та виноград… Усе  це про Херсонську область, яку журналісти з різних куточків України змогли побачити завдяки акції «Пізнаємо Україну разом», організованій Журналістським фондом України 23, 24 вересня цього року.
На інвестиційний форум прибули представники 19 країн світу
Саме в цей час у м. Нова Каховка проходив масштабний Міжнаро-дний інвестиційний форум «Таврійські горизонти», на який прибули представники 19 країн світу  для того, щоб дізнатися, які інвестиційні проекти пропонує для реалізації область, та представити свої інвестиційні пропозиції.
На врочистому відкритті форуму голова Херсонської обласної державної адміністра-ції Микола Костяк зазначив, що Херсонська область відкрита для інвестицій, і за останній рік їх сюди залучено більше, ніж за всі 20 років незалежності. Привабливість інвестиційного клімату регіону відзначили й іноземні інвестори та подякували керівництву області за те, що воно не допускає проявів корупції, завдяки чому паперові справи тут вирішуються в найкоротші терміни.
У рамках проведення форуму Микола Костяк підписав меморандуми про співробітництво з представниками іноземних делегацій. Багато запропонованих проектів стосувалося виробництва екологічно чистої енергії: вітрової та сонячної. А угорська фірма „Органіка” запропонувала очищення стічних вод із допомогою рослин та бактерій. (Такі очисні споруди планує встановлювати і мер Черкас Сергій Одарич. – Див. с. 12.)  При цьому побічні продукти (біогаз та сухий залишок) також використо-вують для виробництва енергії. Тому, як пожартував на прес-конференції голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семино-женко, у разі реалізації всіх цих проектів у області може виникнути  проблема: куди подіти надлишки електричної енергії.
Від саджанців винограду до марочного коньяку
У рамках прес-туру журналісти відвідали кілька найбільших підприємств області, відомих далеко за її межами. До таких належить ВАТ «Агропромислова фірма «Таврія» – один із найбільших виробників алкогольної продукції в Україні. Історія ж цього підприємства налічує більш ніж 120 років. Перші виноградники на цих причорноморських пісках заклали французькі та швейцарські колоністи, спеціалісти з виноробства та вирощування виноградної лози. Через якихось 10 років вони стали власниками величезних виноград-ників та почали виробляти чудове вино.
Нині ВАТ «АПФ «Таврія» – це підприємство повного циклу, виробництво на якому починається з вирощування саджанців винограду й закінчується виробництвом вин та коньяків.  Праця виноробів товари-ства відзначена більш ніж 210 нагородами.
Як розповів заступник директора ВАТ «АПФ «Таврія» Сергій Коваленко, який проводив екскурсію для журналістів, «Таврія» має 1400 га виноградників та збирає по 100 ц/га винограду, тоді як середня врожайність по Україні становить близько 60 ц/га.
Знайомство журналістів із виробництвом «Таврії» розпочалося з цеху, де з виноматеріалу отримують коньячний спирт. Далі ми побачили величезний склад. Тут у дубових діжках спирт, власне, й перетворюється на коньяк.
– Хто, може, застуджений, вдихайте глибше, – пожартував наш гід. – Хворобу як рукою зніме.
Випари спирту дійсно відчуваються, як тільки переступаєш поріг сховища, адже його випаровування через стінки діжки – одна з умов дозрівання благородного напою. За рік випаровується близько 3,5 % умісту діжки. А якщо врахувати, що її ємність 400 літрів, то не дивно, що повітря просто просякнуте спиртом.
Найменший термін дозрівання коньячного спирту – 3 роки. З нього виготовляють ординарні напої. Найелітніший коньяк, який виробляє завод «Імперіал», має солідні 25 років. Є на підприємстві  навіть 45-річні спирти.
Цікаво, що діжки для дозрівання коньяку виготовляють із 80 – 100-річного дуба, який росте лише в певній місцевості. Коштує така ємність близько 600 євро.
Оцінити готову продукцію заводу журналісти змогли в дегустаційній залі, де нам запропонували кілька видів коньяків та вин. А наступного дня спробувати та придбати за зниженими цінами продукцію заводу змогли всі охочі жителі Нової Каховки та гості міста на винному фестивалі «Винотавр», що проводиться тут на День міста уже втретє.
Напівсолодкі вина «Букет Таврії» та «Изумрудное» наливали прямо з діжок. Як пояснили працівники «Таврії», це вино торішнього врожаю. А наступного року тут планують улаштувати фестиваль молодого вина. Щоправда, проводити його доведеться  в жовтні, адже вину потрібно для дозрівання не менше 1–1,5 місяця.
Найбільше у світі овочесховище теж будують у Херсонській області
Херсонщина виробляє 1 млн 200 тис т овочів за рік, що становить 20 % усієї овочевої продукції країни. Не дивно, що саме тут компанія «Грін-Тім» будує овочесхо-вище, розраховане на зберігання 200 тис т овочів, аналогів якому немає не лише в Україні, а й у світі.
Заступник генерального директора компанії Йохан Боден показав журналістам першу чергу овочесховища, де може зберігатися 50 тис т овочів. У цей час на підпри-ємстві кипіла робота – закладали на зберігання цибулю та капусту.
Як зазначив пан Йохан Боден, будівництво овочесховища планують завершити вже наступного року.
Неподалік від овочесховища розташовується й приватне акціонерне товариство «Чумак». На його подвір’ї – вантажівки з причепами, горою заповненими помідорами, адже «Чумак» – єдине в Україні підприємство, яке має повний цикл переробки від свіжих томатів до кінцевої продукції. І нас, як шанувальників кетчупів і томатної пасти цієї торгової марки, це не могло не порадувати. Виявляється, що в наш час суцільної харчової хімії кетчуп дійсно виготовляється з помідорів!
Коні Пржевальського з „Асканії-Нової” успішно прижилися в Чорнобильській зоні
Під час подорожі Херсонщиною журналісти змогли відвідати й один із найвідоміших у світі заповідників „Асканію-Нову”, який з 1985 року – під егідою ЮНЕСКО. Сучасна його площа – 33,3 тис га. До його складу входять власне заповідний степ, зоопарк із напіввільним утриман-ням тварин, рукотворний ліс та ботанічний сад. Біологічна різноманітність степових екосистем налічує понад 500 видів вищих рослин, 3 000 видів тварин, у різні пори року тут пролітає близько 270 видів птахів, 107 з яких залишається на гніздування.
Асканія-Нова зробила основний внесок у збереження рідкісного виду – коня Пржевальського. До Європи з Монголії вони потрапили саме звідси у 1899 році. Нині тут утримується 85 цих рідкісних коней, що становить 4,5 % від світового поголів’я. У 1992 році, після довгої відсутності в дикій природі, цей вид успішно повернено з Асканії і Голландії в резерват Хустан-Нуру поблизу Улан-Батора.
А ще, як розповіла нам екскурсовод, коней Пржевальського з Асканії поселили в Чорнобильській зоні, де вони успішно розмножуються. Нині їх там особин 50–60. Періодично в зону виїздять учені з Асканії, аби дослідити, як почуваються їхні підопічні.
Наталія БАКАЛОВА, фото автора