Людмила Онищенко зі Сміли 23 роки викладала музику учням школи мистецтв.
А нещодавно ввійшла до десятки найкращих кухарів-аматорів України І цей неабиякий успіх, схоже, остаточно змінив її життя. Пані Людмила вирішила зосередитися на роботі адміністратора ресторану „Південний рай”, що належить її чоловікові. У ньому вона розробляє кухню, навчає кухарів готувати страви різних країн. Адже те, що взяли на шоу „Майстер-Шеф”, організованому телеканалом СТБ, можна прирівняти до університету кулінарії. Гени нікуди не діваються Без сумніву, шоу захопило багатьох українців. Ми вже звикли до ранкових передач, у яких зірки, переважно естради, показують своє вміння куховарити. Але „Майстер-Шеф” – це зовсім інший рівень. У ньому брали участь звичайні люди – різного віку й різних професій. Об’єднувало їх те, що всі вони люблять готувати й мріють бути якщо не власниками ресторанів, то хоча б шеф-кухарями. Більш того, організатори шоу зробили його змагальним і запросили суддями-експертами відомих рестораторів. Таких, як Микола Тищенко, котрий є власником мережі ресторанів „Вулик”, „Сейф”, „Рішельє” тощо. Він також є засновником однойменної школи кулінарного мистецтва. Ще одним суддею став канадієць колумбійського походження Ектор Хіменес Браво, який входить до 250 найкращих кухарів світу. У Києві Ектор організував ресторан в готелі „Інтерконтиненталь”. Ну, а популярна російська телеведуча Анфіса Чехова – відома цінителька високої кухні, яка зараз працює над власною кулінарною книжкою. На шоу вона була суддею з правом головного спікера. От ці люди й визначали, хто стане найвправнішим майстер-шефом-аматором України й отримає головний приз у розмірі 500 тисяч гривень та курс навчання у найкращій кулінарній школі Парижа Le Cordon Bleu. Задля цього претендентам доводилося виконувати безліч завдань, працювати в команді й самостійно. Тобто, бути уважними, наполегливими, дисциплінованими, зосередженими. Адже робота на кухні ресторану – це, насамперед, командна робота. Водночас, шеф-кухар – то не лише майстер своєї справи, а й вольовий організатор. Людмила Онищенко, без сумніву, володіє усіма якостями лідера. Та насамперед, вона майстер своєї справи. І про це свідчить її життя на проекті. – Про шоу я дізналася ще в січні, – згадує пані Людмила. – Дивилася телевізор і побачила рекламу шоу та пропозицію проходити кастинг на нього. Мабуть, у мене озвалися гени бабусі, яка 15 років працювала шеф-кухарем у ресторані Сміли. І я змалечку любила куховарити. Мама часто їздила у відрядження, тож я не цуралася плити. Однак мама бачила мене видатною піаністкою… Тому я закінчила музичну школу в Смілі, Черкаське музичне училище, викладала гру на фортепіано в школі мистецтв і, як усі жінки, стояла ввечері біля плити. Однак удома особливо не розвернешся, бо для своїх рідних я готую просту, здорову їжу. Фантазувати почала п’ять років тому, коли чоловік придбав кафе-ресторан. Аж раптом тут таке шоу і фантастична можливість пройти майстер-класи у видатних майстрів кулінарії! Звичайно, я відразу зареєструвалася на кастинг. Шоу – це не лише популярність, а й щоденна виснажлива праця Таких, як Людмила, аматорів, звихнених на приготуванні їжі; людей, котрі вважають цей процес творчістю, набралося майже 5 тис. Тож кожен мусів чимось вразити суддів на регіональному відборі. Пані Людмила привезла в Черкаси на кастинг страву мексиканської кухні з домішкою української. То був печений гарбуз у формі горщика з кришкою. Усередині смачно пахтіло тушковане м’ясо. Гарбуз впевнено розташувався на великій тарелі. До всього, пані Людмила прикрасила його листям салату і калиною. Страва суддям сподобалася. Так смілянка потрапила до сотні найкращих. Кастинг у Черкасах відбувався на початку березня, а запрошення до Києва прийшло аж за два місяці. Там, уже в студії, вона готувала страву індійської кухні – м’ясну запіканку з манго та бананами. Ця страва дуже сподобалася Анфісі Чеховій. Людмила Онищенко потрапила до 50 обраних. Потім були виснажливі кастинги, після яких вона потрапляла до 35, 25 і 20 найкращих. Ну й уже двадцятка, так би мовити, гігантів кухні жила на базі відпочинку, що в Зазим’ї під Києвом. Зйомки відбувалися в спеціально обладнаній студії в Броварах. Тож із червня для Людмили Онищенко почалося нове, сповнене несподіванок, цікавих відкриттів і щоденної боротьби життя. Що довелося пережити нашій землячці, описати важко. Адже ми бачимо лише пригладжені для показу ефіри. Проте учасникам шоу доводилося майже щодня працювати в цейтноті. Інколи зйомки тривали до другої години ночі, а інколи вони починалися о п’ятій ранку. Зрозуміло, що жили вони у страшній напрузі, яка часто виливалася то в сльози, то в істерику, а часом навіть і в спроби будь-яким способом усунути суперника… Так, під час виїзного конкурсу, коли довелося готувати страви для найсильніших людей України, капітан команди, в якій була смілянка, розгубився і не зміг розподілити обов’язки. Тоді до справи взялася Людмила Онищенко. Вона готувала три основні страви, інші їй допомагали. І все було б добре, якби пані Людмила знала про те, що силачі після тренувань дуже полюбляють з’їсти солоденького (про це їй після конкурсу повідомив найсильніший чоловік планети Василь Вірастюк). Тож чудове рагу, курка, маринована в апельсинах і лимонах, і божественні соуси поступилися десерту суперників. Дехто радісно скористався моментом і висунув смілянку на чорний фартух, як перший етап до вильоту з передачі, сподіваючись, що вдасться позбутися сильної конкурентки. Та згодом вилетіли самі заздрісні ініціатори обструкції. Напевне, найголовніше для кожної людини – їжа, музика й друзі На СТБ багато різних шоу. І все ж, чи не найбільш напружене „Майстер-Шеф”. Його формат було розроблено ще 1990 року у Великобританії. Американський варіант цього реаліті-шоу було визнано найкращим розважальним шоу США 2009 року, і він отримав престижну статуетку „Еммі”. І це не дивно, бо хто з людей не любить смачно поїсти? А те, що готують на конкурсі його учасники, викликає не лише захоплення, а й апетит. Як зізнався мені знайомий зі Сміли, його дружина – фанат шоу і вболівальник Людмили Онищенко. А сам він готовий молитися на його ініціаторів і учасників, бо віднедавна дружина почала експериментувати на кухні, використовуючи рецепти, які запам’ятала з шоу. „Мені це дуже подобається, – каже він. – Дізнався, що, окрім картоплі й вермішелі, є ще чимало смачних продуктів, з яких, виявляється, можна приготувати дуже багато різноманітних страв”. (До речі, у Смілі в пані Людмили, що цілком логічно, безліч прихильників. І вони, як могли, підтримували її.) На жаль, Людмила Онищенко не перемогла в шоу. Вона зайняла дев’яте місце. Але вдумайтеся: дев’яте місце серед майже п’яти тисячі претендентів! Хіба це не досягнення?! Хоча результат міг бути й кращим. Та, може, пані Людмила втомилася, може, їй не вистачило везіння, а може, організатори шоу поставили на іншого учасника?... Адже Микола Тищенко, який, на думку багатьох глядачів, був занадто прискіпливий до Людмили, після шоу сказав їй, що не завжди його слова збігалися з його думками… І додав, що не проти бачити її у своїй команді, бо в неї є свій почерк. На передостанній передачі Людмила Онищенко зірвалася. Я розмовляв з цією гарною жінкою й скажу, що таких сильних і врівноважених людей ще треба пошукати. Тож, якщо вже вона заплакала, значить, на те були причини. Значить її таки образили, несправедливо оцінивши. Але вона зуміла опанувати себе й не вилетіла того дня. Наступного разу щастя їй зрадило і, як на мене, шоу від цього втратило. Та пані Людмила не сумує. – Інші прийшли за тим, що в мене вже є. Я маю ресторан-кафе, яке перетворюю в ресторан. Тож ішла за досвідом, майстер-класами, новими рецептами. І все це я взяла. Та шкода онкохворих дітей, на яких смілянка планувала витратити більшу частину виграшу… Цікаво, що Людмила Онищенко жила в кімнаті разом із майбутньою переможницею шоу. Чоловік пані Людмили, провідуючи дружину, привозив їй кулінарні книги, які вона пропонувала читати й сусідці по кімнаті. Отже, певним чином долучилася до її перемоги. А подружилася усе ж з іншою учасницею – Ельмірою Мардьян зі Львова. З нею вона пережила і злети, і падіння; з нею на святі кави у Львові готувала торт „Наполеон”, за який вони вторгували більше тисячі гривень. З вірменкою-львів’янкою готувала страви для зльоту байкерів, для шахтарів, на карпатському весіллі. Пані Ельміра вболівала за подругу, коли тій за умовами конкурсу доводилося руками ловити коропів у басейні, а її тим часом кусали раки. Вболівала, коли та доїла корів, хоча до того бачила цих тварин лише по телевізору і з вікна машини. Вболівала й хвилювалася, коли ображена Людмила кинула фартух і пішла з передачі. І це чи не найголовніші й найприємніші спогади для смілянки. Бо то були щирі приятельські стосунки. А для організаторів шоу вона, як і інші, була просто учасником. Симптоматично, що шоу вже закінчилося (ми бачимо записи передач), а на сайті СТБ Людмила Онищенко досі представлена як учасниця з Чернігівської області… Проте її можна поважати й більше про неї знати хоча б тому, що вона стала відомим на всю Україну кулінаром-аматором, будучи до того професійним викладачем музики… Хоча і те, й те – вічне! Олександр ВІВЧАРИК, Сміла, фото з архіву героїні публікації |