Черкаська обласна газета Нова Доба

Кілька цікавинок для туристів у рік-2012

Як часто, вибираючи продукти харчування, ви звертаєте увагу на те, хто й де їх виготовляє? «Нова Доба» вирішила поцікавитися цим і, як виявилося, недарма. Адже після відвідин кількох найбільших супермаркетів обласного центру в нас виникло цілком логічне запитання: чому до нас везуть, приміром, молоко та ковбасу аж зі сходу України, а наші виробники реалізовують свою продукцію в сусідніх областях? З якої причини так відбувається, кому це вигідно, і як це, зрештою, впливає на нас, споживачів, ми й спробували з’ясувати.

Чому назріла необхідність реформувати основні галузі економіки?
Що змінилося в Україні з початком реформування?
Чого чекати від цих змін у майбутньому?

Зібрати аптечку з ліків, котрі мають бути про всяк випадок у кожній черкаській родині, ми вирішили не просто так. Адже ціни на лікарські засоби – одне з найбільш актуальних питань, з яким стикається кожна хвора людина. Де купити дешевші ліки, як підібрати дешевший аналог лікарського засобу та чому, зрештою, такою великою буває різниця між цінами на одні й ті ж ліки в різних аптеках? Знайти відповіді на ці запитання ми вирішили в ході експерименту, котрий самі ж і провели.

Зміни в системі охорони здоров’я давно назріли, для фахівців їхня необхідність очевидна. Але при цьому реформування галузі гальмується через доволі сильний, хоч і пасивний, спротив. Спротив з боку населення можна пояснити банальною звичкою: люди бояться змін, їм здається, що радянська система безкоштовної медицини була найкращою, й годі намагатися їх переконати в тому, що безкоштовною вона була лише на папері. Дивує спротив  самих медиків. Причому обидві сторони – і медики, й їхні потенційні пацієнти – доволі туманно уявляють суть задекларованих реформ. Тому за роз’яс-неннями «Нова Доба» звернулася до Олега Найдана, першого заступника начальника головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф облдержадміністрації.

Які діти «популярні» в прийомних батьків?
Чи є різниця між опікою й усиновленням?
Чи правда, що маленьких українців частіше усиновлюють іноземці?

На Черкащині є чимало сіл, де ще з дореволюційних часів працювали промислові підприємства, зокрема переробної галузі. У радянський період їх додалося. Консервні,виноробні, а особливо цукрозаводи були джерелом достатку і для селян, і для населеного пункту.
Порушуючи проблему заводських сіл, переконані, що втрачені здобутки ніколи не пізно повертати. Хоча, звісно, добре відома істина, що мудрий учиться на чужих помилках, а просто розумний – на власних… Від того й сумно, що хотіли як краще, а виходить як завжди.

Жити великими сім’ями, до яких входить відразу кілька поколінь, – українська традиція. У багатьох із нас найтепліші спогади дитинства пов’язані саме з бабусею та дідусем. Адже в них був час вислухати, втішити й навіть захистити, якщо батьки намагаються незаслужено тебе покарати. Та трапляється в житті й так, що старенькі стають і за тата, і за маму та несуть на своїх плечах увесь тягар виховання та забезпечення онуків. Натомість молоді сучасні бабусі й дідусі іноді й зовсім не поспішають опікуватися онуками.

Минуло чверть століття від дня Чорнобильської трагедії, коли українці вперше почули страшне слово «радіація» — до цього лунало лише «мирний атом». Але й досі радіація стає одним із тих чинників, що згубно впливають на здоров’я наших співвітчизників, у тому числі й черкащан. До чорнобильського забруднення додається природний фон радіації, який особливо високий в місцях видобування граніту.

Ще якихось кілька десятків років тому уявити сільське життя без коней було практично неможливо. Вони й при колгоспах працювали, і у приватних садибах. Але розвиток техніки, зменшення площ пасовищ, подорожчання кормів призводять до того, що ці незамінні колись помічники поступово стають екзотикою не лише для городян, а й для сільських жителів. Щоправда, є ще господарі-ентузіасти, які продовжують утримувати коней. А ті віддячують: перевозять вантажі, катають туристів, лікують дітей, і навіть виконують роль „швидкої допомоги”.

Учитель, особливо на селі, традиційно залишається радше не професією, а покликанням та подвигом в ім’я світлої мети. Адже зарплата молодого вчителя не надто перевищує прожитковий мінімум, дочекатися житла нереально, а щоб набрати потрібну кількість годин, треба бути на всі руки майстром, нерідко доводиться й повністю міняти спеціалізацію. А вдома, як правило, й господарство чекає. Родину ж потрібно з чогось годувати.

Шлюби з великою різницею у віці нерідко засуджуються суспільством. Адже чоловіки у віці часто кидають своїх дружин, щоб одружитися з молодшою, а дівчат, які йдуть за набагато старших чоловіків, відразу ж підозрюють у корисливих інтересах. Не рекомендує укладати такі шлюби й церква. Проте такі пари не рідкість. І, як засвідчує практика,  нерівні шлюби можуть бути тривалими та щасливими.

Улітку більшість черкащан вирушає до теплого моря, аби відпочити. Проте багато хто використовує літню пору не лише з користю для тіла, а й для душі. Адже відома істина: де здоровий дух – там і тіло не хворіє. Люди їдуть до славних монастирів та джерел зі святою водою, сподіваючись вилікуватися від важких хвороб, позбутися шкідливих звичок, вирішити інші життєві проблеми та здобути, нарешті, спокій для своїх душ.

Цієї суботи, 13 серпня, світ відзначатиме Міжнародний день лівші (шульги). За різними підрахунками, людей, які все роблять лівою рукою, у середньому від 10 до 15 %. Причому, якщо в США їхня кількість перевищує 30 %, то в Африці такі люди – рідкість. Споконвіку лівшів вважали «неправи-льними», не дозволяли користуватися лівою рукою, перевчали. Проте нині вважається, що цього робити не слід, вихователі та вчителі дали маленьким лівшам спокій. Тож з часом кількість лівшів зросте й серед українців.

Сусідські війни за межу тривають, напевне, стільки ж, скільки існує українська нація хліборобів, для яких земля – це святе, це годувальниця, яка не дасть згинути в скрутні часи. А відколи землю почали повертати в приватну власність, і вона почала коштувати грошей, боротьба «за межу» набрала нових обертів.

Вислів «Літо – пора відпусток» актуальний не для всіх черкасців. Хлібороби, залізничники, працівники сфери послуг – це далеко не повний перелік людей, які не можуть дозволити собі відпочинок улітку. Проте більшість з них не засмучується з цього приводу, аби тільки улюблена справа ладилася, а відпочити можна й іншої пори року.

Блакитні плеса ставків у спекотну літню пору тішать і око, і душу. Але благополучному існуванню сільських ставків загрожує чимало небезпек: від неконтрольованого заростання рослинністю до невмілого господарювання орендарів та браконьєрства. Які з цих проблем мали б вирішувати орендарі, місцева влада та державні структури, спробували розібратися журналісти «Нової Доби».

«Чистота – запорука здоров’я» – цей вислів відомий, певно, навіть першокласникам. Однак, виявляється, інколи чистота може здоров’ю навіть шкодити. А стається це тоді, коли захоплення нею переростає у справжній фанатизм.

Зважаючи на те, що на Черкащині вже кілька років підряд спостерігається дефіцит опадів, а літо знову прогнозують спекотне, ми розпочинаємо серію публікацій про те, як забезпечити своє домоволодіння   якісною питною водою, організувати подачу води до будинку та облаштувати систему поливу.
Сьогодні ми розкажемо про водопроводи у селі. Адже чиста вода з власної криниці стає нездійсненно мрією не лише міських жителів, а й сільських. Вода у багатьох селах Черкащини забруднена нітратами з полів та вигрібних ям або ж містить багато заліза та інших елементів, через що вважається технічною. Тож чимало сіл області вже потребують водопроводів, проведення та утримання яких є справою дороговартісною та кропіткою. Водогони ж, які проведені ще за радянських часів, потребують капітальних ремонтів, на які в сільських громад не вистачає коштів.

Про те, що знайти хорошу роботу нині нелегко, скаже кожен, хто хоч раз стикався з проблемою працевлаштування.  Натомість агентств, які пропонують вакансії на будь-який смак, дедалі більше.  Вистачає й рекламних оголошень, де вам обіцяють „стабільний заробіток”, „високі доходи”, високооплачувану роботу вдома і тому подібне. Довірливі черкащани або ті, хто з відчаю хапається за всі можливості, нерідко залишаються ошуканими, віддаючи за сумнівне працевлаштування гроші. Адже для деяких організацій  це і є справжньою „роботою”.

„Здоров’я дітей щороку гіршає”, — такі невтішні висновки роблять черкаські медики й освітяни. Однак відзначають: це проблема всієї країни. Через хворобливість школярів, що вже не раз призводила до трагічних наслідків на уроках фізкультури в українських школах,  на міністерському рівні нині обговорюється питання про доцільність  цього предмета в шкільному розкладі. Фахівці погоджуються: підходи до фізичних навантажень потрібно змінювати, однак відмовлятися від них у жодному разі не можна. Адже саме малорухливий спосіб життя – головна причина хворобливості дітей!

У кумедних ситуаціях опинявся, мабуть, кожен. На те вони  й кумедні, що трапляються неочікувано, скрізь і всюди. Навіть у таких поважних установах, де краще не жартувати. Тож, напередодні 1 квітня – Дня сміху – ми вирішили поцікавитися в міліції, податковій, судах, лікарнях, „швидкій допомозі”, санстанції тощо, що ж такого кумедного траплялося в них.
І знаєте, таки траплялося...

Весна кличе в поле. Особливо, коли подивишся, які нині ціни на городину. Тож, і міські жителі подумують нині про можливість виростити до столу  овочі. А в досвідчених селян виникає бажання отримати такий урожай, щоб не лише собі, а й на продаж було. Нині городники озброюються насінням, штудіюють прогресивні методики обробітку землі та намагаються вгадати, якими будуть весна та літо, аби не помилитися зі строками посівів та правильно підібрати  сорти.

На що тільки не відважуються представниці прекрасної статі  задля того, щоб стати ще красивішими. Та на жаль, у цій  нелегкій і часом виснажливій погоні за красою вони втрачають здоров’я, душевний спокій, гарний настрій і забувають, що чоловіки (принаймні вони так запевняють) люблять своїх жінок не за те, який вони мають вигляд, а за те, якими вони є. Добрими, привітними і надійними.

Скільки  холостяків серед черкаських чоловіків, статистика сказати не береться, але, напевне, небагато. Особливо ж зважаючи на кількість красивих жінок, які їх оточують. Сьогодні ми спробуємо розібратися, що ж спонукає холостяків зберігати свій статус і не піддаватися на жіночі чари.

Ми звикли вживати ліки в разі найменших розладів здоров’я, іноді навіть не проконсультувавшись з лікарем. Не завжди розуміючи при цьому, наскільки сильною може бути їхня дія. І не лише позитивна, а й негативна. Адже загальновживані ліки від температури чи тиску можуть викликати серйозні розлади здоров’я і навіть смерть. Щороку лікарі області повідомляють про близько 250 випадків побічної дії ліків

Промерзнути на холоді до кісток та ще, може, й провалитися під лід… Для декого з черкащан то надто висока ціна заради кількох рибин. Проте тисячі запеклих рибалок щороку в зимову пору виходять на кригу й зізнаються, що більшого задоволення годі й шукати.

Людям, які бодай трохи піклуються про своє здоров’я, не потрібно пояснювати, яке важливе значення для нас мають вітаміни. Але де їх знайти взимку? Хтось біжить до аптеки за пігулками, а хтось віддає перевагу домашнім вітамінам, яких удосталь міститься в сухофруктах, горіхах, заморожених фруктах, квашених овочах. До того ж, свіжу городину можна виростити навіть на підвіконні чи балконі.

Завтра свято Водохреще, і черкащани масово підуть до водойм, джерел, криниць та церков за свяченою водою. Про цілющі властивості води, її здатність змінювати свою структуру, мати інформаційну пам’ять говорять уже не лише біоенергетики, а й учені. Тож усе більше черкащан вживає так звану „живу” воду. Її беруть у джерелах, виморожують, структуризують за допомогою спеціальних апаратів.

Традиції  кумівства в українців віддавна чи не найсильніші з усіх інших слов’янських традицій. У куми беруть близьких чи хороших знайомих. Кумів шанують, люблять, допомагають їм у скрутну хвилину. Про кумів складають анекдоти, вони є героями казок та пісень. Звідки взялася традиція брати для дітей хрещених батьків і який сенс вкладає у цей обряд церква, розповіли нам народознавці, священики та звичайні черкащани.

Відшукати носіїв рідкісних імен більш старшого покоління, що залишилися на Черкащині, було складно, бо таких одиниці. На жаль, так і не вдалося зустрітися зі Сталіною, Даздрапермою, Гертрудою… Одні в лікарнях, інших уже давно немає в живих. Та якщо 50 – 80 років тому мало хто з батьків рився в словниках у пошуках оригінального імені своїй дитині, то серед нинішньої малечі, навпаки – усе рідше трапляються звичні Олі, Каті, Володі. Зараз підростають здебільшого Даніелі, Ніколі, Мілени, Єлісеї та Єви.

Який Новий рік без Діда Мороза? Відповідь на це запитання достеменно знають у селах, де знайти професійного актора не так вже й просто. Тим часом у Черкасах на свята власники червоних кожухів примудряються навіть вручати подарунки через вікно! Хоча інколи через бажання привітати замовника вчасно, потрапляють у кумедні, а подекуди і небезпечні ситуації…

Не потрібно багато розповідати про роль тварин у нашому житті тим, хто має домашніх улюбленців. Віддані, щирі, люблячі, кумедні…вони підносять нам настрій, зігрівають душу, викликають усмішку, а ще – лікують. І частина господарів не раз переконалася в цьому на власному досвіді. Підтверджують такі здібності чотирилапих цілителів і науковці та медики.

Сон займає третю частину нашого життя, тож важко переоцінити його значення. Комусь сняться віщі сни, хтось переконаний, що взагалі їх не бачить, але незаперечним є твердження, що повноцінний сон – це запорука здоров’я, а безсоння чи інші проблеми зі сном можуть свідчити про певні розлади та порушення в організмі: як психічні, так і фізичні.

УСЕ ПРО ЧЕРКАСЬКІ ПОДАТКИ:
ХТО ПЛАТИТЬ
ХТО НЕ ПЛАТИТЬ
НА ЩО ВИТРАЧАЮТЬСЯ

Смачно готувати – мрія мало не кожної жінки. Та й чоловікам іноді хочеться здивувати рідних та друзів кулінарними шедеврами. Добре, якщо в родині хтось уміє смачно готувати й можна навчитися. Інакше ж доводиться вишукувати рецепти в книжках та журналах, дивитися кулінарні передачі та експериментувати. Спеціалісти стверджують, що головне в цій справі – бажання та наполегливість, і результат буде.

Радянська традиція зневажливого ставлення до пам’яті померлих призвела до того, що чи не в кожному більш-менш великому населеному пункті області знищені старі кладовища. Тепер на їхньому місці прокладені дороги, збудовані автостанції, кафе, клуби... і навіть – житлові будинки. Нерідко черкащани пов’язують із цими місцями численні нещасні випадки, аварії і просто вважають ці місця згубними.

Тисячі черкащан перехворіли на грип під час епідемії, що тривала в області 3 місяці з середини листопада минулого року. Від пандемічного грипу померли 43 людини. Тож не дивно, що навіть ті, хто раніше не звертав на небезпеку жодної уваги, тепер задумуються, як можна буде захистити себе та свою родину від вірусів. Адже медики знову прогнозують епідемію і вже констатують в області ріст захворюваності на ГРВІ.

Після пенсії життя тільки починається. Це твердження  актуальне радше для пенсіонерів економічно розвинених країн. Нашим пенсіонерам зажити повноцінним життям не дозволяють маленькі пенсії, та й здоров’я нерідко підводить. Проте й серед наших земляків чимало бабусь і дідусів, які, попри всі негаразди, умудряються мати гарний вигляд, займатися улюбленими справами, брати активну участь у громадському житті. Словом, бути молодими душею.

Незважаючи на політичні пристрасті, які вирують нині навколо виборчої кампанії, головним завданням справжніх господарів залишається турбота про майбутній урожай. Про нього городники дбають ще з осені. Адже для багатьох це не лише екологічні овочі до столу, а й непогані підробітки. Хоча, як відзначають сільські голови, городництвом більше займаються люди старшого віку. Молодь переймати естафету не поспішає. Разом із тим, до городництва останнім часом більше потягнулися міські жителі, які активно купують дачі із земельними ділянками та освоюють ази цієї непростої справи.

Нові тарифи на житлово-комунальні послуги ще не затверджені рішенням НКРЕ, проте вже ні в кого не залишилося сумнівів щодо того, що вони таки зростуть і суттєво. Уряд наполягає на тому, що нововведення в галузі субсидій захистять населення від фінансового удару. Проте поки що масових звернень за цією соціальною допомогою не спостерігається. Органи соцзахисту запевняють: коли надійдуть перші рахунки з новими цінами на тепло та газ, народ хутко прибіжить за субсидіями. Піку звернень чекають у грудні.

За останні 7 років кількість хворих із порушеннями зору в області зросла вдвічі. Сліпих людей побільшало на третину
Незважаючи на те, що на Черкащині проживає близько 2,5 тис незрячих людей, для них немає жодної спеціалізованої школи. А роботу має лише кожен десятий
Руки найчастіше заміняють сліпим очі: ними вони не лише пишуть, а й читають – за системою Брайля. Цього, щоправда, треба окремо навчатися. Зате буквар існує у „дорослому” варіанті.
– Я вчилася у школі для сліпих тут, у Черкасах, але згодом її розформували й довелося доучуватись у Харкові. Повернулася сюди ж, – розповідає Ганна Горбатюк (на фото), працівниця Черкаського учбово-виробничого підприємства УТОС, незряча з дитинства. – Працюю тут усе життя – вже 52 роки. Роботи в нас дуже мало, але куди нам інакше подітися?
Робота, освіта, житло – усі ці проблеми набагато гостріші для незрячих, а система УТОС, яка раніше допомагала вирішувати ці питання, переживає часи занепаду.

Вирощування свиней – це сьогодні порятунок  для багатьох жителів села. Капловухі дають і  роботу, і харчі, і прибутки. Єдина проблема цього року – через неврожай дорожчають корми. Тож багато хто з господарів змушений переглядати свої плани щодо кількості годувальниць. Натомість радує селян те, що нещодавно заготівельники підняли ціни на живу вагу, яка з 10 – 11 грн за кг зросла до 17-ти, а в окремих районах – до 19 грн.

Скасування Верховною Радою 12-річної освіти 6 липня цього року та введення обов’язкової дошкільної освіти стало повною несподіванкою як для учителів, так і для дітей та їхніх батьків. Два місяці було замало, щоб підготуватися до навчального року за новою системою.

Неготові навчальні плани, невидрукувані підручники для 10-го класу. Стоїть питання й про навчання п’ятирічок, які відтепер мають здобувати обов’язкову дошкільну освіту.

Літо вже традиційно стало не тільки порою  відпусток, а й найзручнішим часом для ремонтів. І хоча будівельники скаржаться, що з кризою охочих надати своєму житлу нового вигляду стало значно менше, сьогодні робити ремонт як ніколи вигідно. Адже магазини переповнені найсучаснішими будматеріалами на будь-який смак і гроші, а самі ремонтні роботи подешевшали вдвічі.

Літо в нас традиційно пов’язується з відпочинком на морі. Хочеться бодай кілька днів подихати свіжим морським повітрям, поніжитися  в теплих хвилях та повернутися додому зі справжньою морською засмагою. Цього ж року бажання відчути морську прохолоду підігріває ще й неймовірна спека. Тож черкащани всіма можливими способами намагаються реалізувати свою мрію. Тим більше, що вибирати є з чого, і можна вкластися в невеликі гроші. А попереду – оксамитовий сезон.

Аномальна спека цього року призвела до значного зниження урожаю овочів, особливо ранніх. Через високу температуру грунту потерпає картопля, а огірки й взагалі посохли. Цього року їх на базарі зовсім мало, а вартість доходить до 4,5 грн за кілограм. Висока вологість повітря, яка трималася певний період, вкупі з високою температурою, спричинили масовий фітофтороз ранніх помідорів. Оскільки синоптики прогнозують, що спека триматиметься і в серпні, на гарний урожай овочів можна не розраховувати. Хоча на Черкащині він все ж буде кращим, ніж в інших областях.

Хто відпочивав у дитинстві в селі, в того, зазвичай, залишаються про цей час лише найкращі спогади, а ще й мрія: обов’язково туди повернутися. Тому чимало городян прагнуть бодай кілька днів побути в селі та звозити туди дітей. Заради цього вони іноді долають тисячі кілометрів, їдуть до рідних та знайомих з інших міст і навіть країн.

Жарке та вологе літо посприяло масовому розмноженню кусючих комах, які цього року як ніколи дошкуляють черкащанам. Медики стверджують, що кількість постраждалих від укусів комах збільшилася останнім часом удвічі, а то й утричі. І це пов’язано не лише зі збільшенням їхньої кількості, а й з підвищенням чутливості людей до отрути, що призводить до розвитку набряків, дерматитів, а іноді й смерті потерпілих. До того ж, все поширенішими стають хвороби, які переносять комахи. Тому фахівці закликають серйозніше ставитися до загрози, яку несуть ці дрібненькі й не страшні на перший погляд «хижаки».

Незважаючи на активне  створення  будинків сімейного типу, пропаганду важливості сімейного виховання, збільшення державної допомоги матерям при народженні в області майже 3 тис дітей живуть без батьків.
Часто маленькі хлопчики та дівчатка стають сиротами за живих батьків, котрі покинули їх, позбавлені батьківських прав чи з інших причин. Покинутих дітей переводять з одного інтернатського закладу до іншого. Щодня вони мріють, що нарешті їх забере мама.
Змалечку ці діти обділені батьківською любов’ю, їм важче адаптуватися у суспільстві та справитися із глибокою образою за отриманий статус «безбатченко»…

Вода із сільських криниць завжди вважалася чистою і безпечною, і мало кому спадає на думку, що  в ній можуть бути якісь шкідливі речовини. Однак уже перші результати перевірок, які проводить санстанція, засвідчують: в багатьох районах практично в усіх колодязях вода забруднена нітратами. Причина цього – неправильне місцерозташування криниць, використання великої кількості добрив на городах, а також те, що колодязі довго не чистять.

Нині в області триває зовнішнє незалежне оцінювання та розпочинаються вступні кампанії в навчальних закладах. Нерідко разом із учорашніми школярами навчатися ідуть і люди «у віці». Як правило, це ті, хто з певних причин свого часу не здобув вищої освіти, або ж ті, хто хоче змінити професію на більш прибуткову.

Літо – традиційна пора відпочинку. Та через постійні економічні негаразди наші люди дедалі частіше сприймають літо як час, коли можна попрацювати і заробити. Влітку з’являються додаткові можливості – сільгоспроботи, збирання врожаю, будівництво та навіть торгівля морозивом чи квасом. Отож, народна мудрість „один літній день цілий рік годує” набуває сьогодні нового значення.

Погані дороги – це одна з найбільших проблем як Черкащини, так і всієї України. Адже капітального їх ремонту не робили ще з радянських часів. А ямковий ремонт уже ситуацію не рятує, оскільки, як зазначають фахівці, латати вже немає  чого. Питання ремонту доріг в області стало одним із перших, яке взяв під особистий контроль голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб та запевнив, що ця проблема буде вирішена.

На святковий парад, який проходив у обласному центрі з нагоди 65-ї річниці Перемоги, прийшли рекордна кількість черкащан — 60 тисяч. Охочі побачити дійство з’їжджалися навіть із найвіддаленіших куточків області. Багато хто відгукнувся на заклики зустріти свято у вбранні 40-х років, аби відтворити атмосферу тих часів.

Далеко не кожна людина може похвалитися, що обрана нею професія – це справа її життя. До того ж і воно, саме життя, вносить свої корективи – це і вимушене безробіття, й мізерні заробітки. Хтось шукає своє покликання методом проб і помилок, хтось вдосконалюється в уже обраній професії, а улюбленій справі приділяє лише вільний від роботи час. Але буває, що настає такий момент, коли доводиться приймати відповідальне рішення: «Все, міняю професію».

Вічне протистояння невістки та свекрухи за прихильність чоловіка та сина в одній особі в усі часи набувало особливо гострого характеру. Дехто з жінок усе-таки знаходить спільну мову одна з одною й досить успішно стають подругами. Інші ж, хоч і живуть у сучасних умовах, від типової «Кайдашевої сім’ї» відійшли недалеко.

Погана якість води у водопроводах і навіть свердловинах та криницях області призводить до того, що черкащани все більше уваги приділяють її очистці й дедалі частіше просто купують воду. Жителі обласного центру вистроюються в черги біля машин, які продають воду на розлив, а в райцентрах популярним товаром стає бутильована вода.

Сніг ще не зійшов з полів, а в селян та дачників вже думки повернули на весну. Що садити, коли починати весняні клопоти, чому довіряти: досвіду сусідів, народним прикметам чи посівним календарям, складеним астрологами… «Нова Доба» зібрала різні точки зору й поради досвідчених землеробів.

Двічі народженими або взагалі без іменин вважаються люди з похибками в метриці чи паспорті. Чи впливає такий феномен на людську сутність? Навряд чи. А от на пенсійний вік – очевидно. Ті, хто колись записав себе на кілька років молодшим, змушені допрацьовувати до пенсії понаднормово. Одне добре – такі люди за паспортом завжди молодші, ніж є насправді.

Криза, вибори, епідемія грипу... Температура на 100 то вище, то нижче кліматичної норми. Плюс усілякий дріб’язок, як-от: черговий стрибок цін, ожеледиця, ріст травматизму, недоведені газопроводи, непроплачені Держказначейством платіжки, затримана зарплата. І так далі, і так далі, і так далі… А наш народ не просто виживає, а ще й мріє. Або так: не просто мріє, а й виживає завдяки цьому й усупереч усьому вищеперерахованому. Про свої мрії нам розповідають звичайні черкащани.

Морозна та сніжна зима призвела до значної кількості обморожень і травмувань серед черкащан
Насичені шкідливими речовинами та брудом купи залишають танути на вулицях або ж їх вивозять на пляжі та поля
Сніг, який забруднюється ще в повітрі, на землі добирає важкі метали, діоксини та  залишки хімічних добрив

Те, що Україні, й зокрема  Черкащині, ще далеко до Європи, це — факт. Проте для багатьох представників інших країн наша область залишається землею обітованою. Своє щастя тут знаходять у навчанні, родині, роботі, кращих умовах життя. Ті, хто не залишився тут назавжди, повертаються закордон, проте Черкащину пам’ятають ще довго.

Аби довше залишатися молодим, фахівці радять більше рухатися, правильно харчуватися та отримувати позитивні емоції

Українській гостинності можна лише позаздрити. Не встигли встати з-за столу вдома, як уже доводиться сідати за нього то в одних родичів, то в інших, а тут дивись – і до вас гості завітали. І так упродовж усіх Новорічно-Різдвяних свят. Утриматися, щоб не скуштувати з десяток страв, просто неможливо. Але святкові наїдки, даруйте на слові, можуть вилізти боком, якщо їсти без міри або поєднувати несумісні продукти. У такі дні шлунку та печінці не позаздриш. Причина проста – переїдання та надмірне вживання алкоголю.

Під час свят, особливо зимових, різноманітні ласощі – торти, цукерки, печиво – стають одним із найбільш ходових товарів. І хоч у продажу можна знайти солодощі різних виробників – як українських, так і зарубіжних, черкаські ласощі не втрачають популярності. Зокрема, в області десятиріччями працюють кондитерські цехи,  де випікають смачні й популярні серед черкащан торти, а цукерки наших кондитерських фабрик відомі як по всій Україні, так і за кордоном.

Таким явищем, як одинока мама сьогодні, на жаль, нікого не здивуєш. Статистика свідчить, що жінок, котрі з тих чи інших причин вимушені самі виховувати дітей, стає дедалі більше. А от чоловіків, які зважуються стати одинокими татусями, на Черкащині можна перелічити на пальцях. Їх мало, але кожен із цих черкащан власним прикладом щодня доводить: і чоловіки можуть гарно доглядати й виховувати дітей, слідкувати за порядком у хаті й варити борщ. Причому жоден із них не бідкається, що не може дати ради дітям, навіть якщо їх восьмеро.

Хто працює на новий рік?
1. Медики: «швидка медична допомога», чергові лікарі в лікарнях та відділеннях, пологових будинках, стоматологічна «невідкладна допомога», травмопункти, експедиція станції переливання крові.
2. Силові структури, у першу чергу  міліція, ДАІ, державна служба охорони.
3. Рятувальники  мнс.
4. Служби екстреного виклику: аварійна тепло- та електромереж, водоканалу, газу, ліфтів.
5. Транспортні служби: залізничники, водії таксі, маршруток, тролейбусів, диспетчери відповідних служб.
6. Працівники ресторанів, кафе, барів, готелів, нічних клубів тощо.
7. Продавці цілодобових магазинів продовольчих товарів.
8. Артисти, музиканти.
9. Працівники радіо та телебачення.

Різке подорожчання продуктів почнеться за тиждень до Новорічних свят

Люди, які просять на вулиці милостиню, на жаль, стали для нас звичним явищем. Хтось вірить в розказану жебраком історію і кидає йому гроші, хтось переконаний, що це – розгалужений бізнес на людській доброті і відвертається від прохачів. Але як би ми до них не ставилися, вони є, і живуть своїм незрозумілим для звичайних людей життям.

Призначати собі лікування на власний розсуд сьогодні стало дуже поширеним. Доступність фармацевтичних препаратів, що відпускаються без рецептів, багато інформації, як лікувати певні захворювання, призвели до того, що люди масово стають „самі собі лікарями”. А до медиків звертаються уже тоді, коли або дуже зле, або коли власно призначене лікування до добра не довело.

У різних позаземних створінь, які можуть жити поруч із нами, вірять не всі.
Одні називають їх вигадкою, інші ж доводять, що домовики, барабашки та відьми таки існують. І їх буцімто бачили. Як би там не було, а існування неземних „сусідів” останнім часом підтверджують навіть науковці.
“Коли наш домовик учув, що збираємося переїжджати, усю ніч гупав дверима та перевертав посуд”, – розповідає Марина Житник із Золотоноші

„Криза поставила бізнес на коліна”, – такі скарги нерідко можна почути від черкаських підприємців. Дійсно, через нестабільну економічну ситуацію та стрімке подорожчання валюти багато підприємців, особливо дрібних, залишилося у збитках, а то й узагалі відмовилося від власної справи.
Однак, як стверджують експерти, криза на бізнес має не лише згубний вплив. Для декого це шанс розпочати власну підприємницьку діяльнісь. Адже саме в скрутні часи з’являлися фірми, які потім ставали відомими всьому світові.

Десятки сіл та хуторів, які сьогодні ще значаться на карті Черкащини, насправді існують лише формально. Про колишнє життя в них свідчать лише напіврозвалені хати та зарослі бур’янами дворища. Подібна доля, очевидно, чекає й на окремі сільські школи. Адже вже сьогодні в укомплектованих сучасним обладнанням сільських навчальних закладах немає кому навчатися.

Хто відпочивав у дитинстві в селі, в того, зазвичай, залишаються про цей час лише найкращі спогади, а ще й мрія: обов’язково туди повернутися. Тому чимало городян прагнуть бодай кілька днів побути в селі та звозити туди дітей. Заради цього вони іноді долають тисячі кілометрів, їдуть до рідних та знайомих з інших міст і навіть країн.