Черкаська обласна газета Нова Доба

– У людей, які обирають відпочинок у селі, є велика потреба в приватному просторі. У місті ця потреба не задовольняється: тут багато будинків, велике скупчення людей. У селі будинки стоять на більшій відстані один від одного, тут більше можливостей для усамітнення, – говорить Тетяна Артеменко, методист-практичний психолог обласного центру практичної психології та соціальної роботи. – Людина, як і будь-яка жива істота, потребує ареалу існування. У великих містах навколо безліч інших людей, і наше первісне, тваринне „я” завжди відчуває необхідність відвойовувати собі власний простір для існування, а організм  перебуває в стані постійної бойової готовності. Як наслідок – виникають стреси, підвищується артеріальний тиск, з’являються психосоматичні захворювання, розвиваються неврози. Людина хоче втекти від цього – шуму, хаотичного нагромадження будинків, тиску – але втекти не може, бо вона тут живе. Організм включає на повну потужність свої резерви: серце, м’язи, інші органи працюють з максимальним навантаженням. Звідси – хвороби серця, гіпертонія, невроз. Отож, їдучи відпочивати в село, людина просто тікає від неврозу, повертається до першоджерел існування людства.
Проте Тетяна Борисівна зазначає, що є абсолютно протилежний тип людей, які чудово почуваються в місті, така собі „людина натовпу”, вона ніби набирається енергії від оточення, буквально оживає.
Крім того, може бути й таке, що людина їде в село відпочивати тому, що для неї це екзотика, ще й грошей багато не потребує.
Світлана СОБОЛЬ