Черкаська обласна газета Нова Доба

У 40 – 50-х роках за навчання та підручники доводилося платити

Спроби зробити освіту платною були ще в радянські часи. З 1940 року радянська влада свідомо домагалася обмежити кількість людей із середньою, середньоспеціальною і вищою освітами. Робили це не адміністративними методами (як звичайно), а економічними – ввели плату за навчання. Країні потрібні були робітники, а не інтелектуали. 26 жовтня 1940 року вийшла постанова “Про встановлення платності навчання в старших класах середніх шкіл та у вищих навчальних закладах СРСР і про зміну порядку призначення стипендій”.

З огляду на зрослий рівень матеріального добробуту трудящих і значні витрати Радянської держави на будівництво, обладнання та утримання безперервно зростаючої мережі середніх і вищих навчальних закладів, Рада Народних Комісарів СРСР визнає за необхідне покласти частину витрат на навчання у середніх школах та вищих навчальних закладах СРСР на самих трудящих.

Тому з 1 вересня 1940 року учні 8–10 класів середніх шкіл Москви, Ленінграда, Києва та інших столичних міст союзних республік мали заплатити 200 карбованців на рік, усіх інших міст і сіл – 150 карбованців.

Підручники теж потрібно було купувати.

Ця плата за навчання поширювалася на учнів технікумів, педучилищ, сільськогосподарських та інших спеціальних середніх закладів. За навчання в інститутах брали 300–400 карбованців. Плату за навчання скасували у 1954 році.

У 1958 році було прийнято освітню реформу. Неповна середня школа стала 8-річною, а повна середня – 11-річною. Було посилено трудове навчання, в старших класах запроваджено професійну підготовку. У 1964 році було відновлено 10-річний термін навчання. Виробниче навчання було збережено лише в середніх загальноосвітніх школах, які мали відповідну матеріальну базу (1966). У 1960-ті роки отримали розвиток середні загальноосвітні школи з посиленим вивченням предмета – іноземної мови, математики, фізики, хімії, біології та ін.

До сьогоднішнього дня в Україні діяла 12-річна система освіти, яку було введено з 1 вересня 2002 р. після рекомендацій ЮНЕСКО та Євросоюзу. Реформа освіти робилася для того, щоб розвантажити учнів, не скорочуючи навчальних годин (дати можливість учитися 5 днів на тиждень, а не 6), і наблизити нашу систему освіти до європейських стандартів.

Перший випуск “дванадцятирічок” повинен був відбутися в 2013 році. Але, як видно, вони отримають атестат на рік раніше.

Володимир ЧОС, Городище