Черкаська обласна газета Нова Доба

Щороку до села Буки Маньківського району прибуває безліч любителів  відпочинку на природі. Аби помилуватися неймовірними          краєвидами, вдосталь накупатися в стрімких водах Гірського Тікичу та перевірити цілющі властивості води в місцевому джерелі, туристи з усієї України ладні подолати сотні кілометрів.
А Федір Балагута живе за триста метрів від каньйону. Чоловік працює у місцевій школі вчителем географії й нерідко проводить для приїжджих екскурсії.
– Наприкінці квітня починається й справді гаряча пора. З’їжджаються звідусіль: Києва, Криму чи Закарпаття, – розповідає Федір Миколайович. – Нерідко прибувають на неймовірно дорогих авто. Здавалося б, заможна людина може дозволити собі відпочинок у будь-якому куточку світу, а все одно вибирають Буки.
Жителі давно називають цю місцину «маленькою Швейцарією». Адже тутешні краєвиди багато чим нага-дують ландшафти Альпій-ських гір.
Довжина каньйону сягає близько кілометра, а скелі подекуди досягають 30 метрів у висоту.
– Чому село Буки та, відповідно, каньйон дістали таку назву, нині сказати важко. Проте за однією із версій, колись на цій території простягався чима-лий буковий ліс. Тож від дерев утворилося найме-нування – Буки, – пояснює Федір Балагута.
Знана ця місцина не тільки неймовірними крає-видами. Колись на території каньйону було побудовано першу в історії Радянського Союзу сільську гідроелектро-станцію за планом ГОЕЛРО. Нині вона не функціонує, але ходять чутки про віднов-лення її роботи.
– Не менш приваблює туристів і старий млин, який нині реконструюють. Незаба-ром тут буде невеличкий розважальний комплекс із рестораном та боулінгом, – додає Федір Балагута. – Також про Буцький каньйон шириться чимало цікавих історій та фактів. Зокрема, за форсування Гірського Тікича під час Вітчизняної війни 3 офіцери отримали звання Героїв Радянського Союзу.
А ще влітку торік на території каньйону російські режисери знімали художній фільм «Клад казака-разбой-ника».
Чимало туристів прива-блює й місцеве джерело. Вода, що виходить із тридцятиметрової скелі, дуже смачна, чиста й навіть у спеку прохолодна. Аби скористатися природним дивом, як-то кажуть, сповна, місцеві жителі активно переконують відпо-чивальників про неймовірні цілющі властивості джерела.
– І, звісно, дізнавшись про таку цікавинку, туристи не минають нагоди напитися життєдайної води, вмитися, а нерідко й облитися з голови до п’ят, – усміхається Федір Микола-йович.
Зате купання в стрімких водах Гірського Тікича й справді має лікувальні властивості.
– Досить потужна течія річки створює ефект гідромасажу, прекрасно розминаючи м’язи спини та всіх кінцівок, – відзначає Федір Миколайович. – А от малеча, купаючись, обожнює з’їжджати по камінцях, що за роки неймовірно обшліфу-валися водою. Вражень – як після відвідин гідропарку.
Світлана ЛАЗОРЕНКО